Про жертву Христову на хресті і про самозречення
ГОЛОС УЛЮБЛЕНОГО
Коли я з розп`ятими на хресті руками і нагий добровільно жертвував себе Богу Отцю за твої гріхи, так, що нічого вже в мене не залишилося, чого б я не віддав геть чисто на жертву поєднання з Богом, так і ти повинен добровільно приносити мені себе щоденно у Службі Божій у жертву чисту і святу, найщиріше, як тільки зможеш, з усіма своїми силами і почуваннями.
Нічого більше від тебе не жадаю окрім того, щоб ти прагнув весь віддатися мені.
Якщо крім себе даси мені щось, на те я не зважаю, бо шукаю не дарунку твого, але тебе.
Як тобі не вистачило б чогось, коли б ти все мав, а мене ні, так і мені ніяк не може сподобатися те, що мені даси, коли себе не принесеш у жертву.
Себе мені пожертвуй і віддайся весь Богові, і твоя жертва буде мила.
Я ж себе весь жертвував Отцеві за тебе і дав ще й Тіло своє і Кров на поживу, щоб я став увесь твій, а ти, щоб був мій.
А коли лишишся при собі і не пожертвуєш себе добровільно моїй волі, твоє жертвування не буде повне і не настане між нами одностайне з`єднання.
Тому всі твої справи повинно попереджати добровільне пожертвування себе в руки Бога, коли хочеш досягти свободи і благодаті.
Бо тому так мало буває просвічених і вільних у серці людей, що вони не вміють цілковито відректися від себе.
Моє слово незмінне: "Хто не відречеться всього, той не може бути моїм учнем" (Лк. 14,33).
Отже, коли бажаєш стати моїм учнем, пожертвуй себе мені з усіма своїми почуваннями.