Треба зосередитись на малому, якщо не вистачає сили до великого

Господь. Сину, ти не в силі завжди затримувати в собі гаряче бажання чеснот, ані втриматися на вищому ступені богомислення. Але не раз мусиш через вроджену неміч зійти вниз і нести тягар зіпсованого життя, хоч би й з неохоти та з осоружністю. Доки носиш на собі смертне тіло, відчуватимеш осоружність і тягар на серці. Тому годиться не раз застогнати в тілі під його тягарем, бо ти не можеш без упину віддаватися духовним вправам і богомисленню. Тоді добре буде для тебе звернутися до непоказної і звичайної роботи і відпочити при добрих справах, зі щирим упованням очікуючи мого приходу і відвідин з високого неба. Терпеливо зносити затемнення і посуху розуму, поки знову я не завітаю до тебе й не визволю з цієї недолі. Бо дам тобі забути про труднощі боротьби і зажити спокою в серці. Розстелю перед тобою благословенні ниви Святого Писання, щоб ти дав серцю волю і легко крокував дорогою моїх заповідей. І тоді скажеш: "Страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з`явитися (Рм. 8,18).