Перед Богом треба поводитися по правді і покірно

Господь. Сину, поводься переді мною по правді і шукай мене без упину в простоті свого серця. Хто по правді поводиться переді мною, той безпечний від лихих нападів і правда визволить його від звідників і наклепів безбожних людей. Коли правда звільнить тебе, ти станеш справді вільний і не будеш журитися пустими поговірками людей. Слуга. Господи, це правда! благаю, хай так станеться зі мною, як Ти кажеш. Твоя правда нехай мене навчає, нехай стереже мене і нехай захоронить мене аж до блаженного кінця. Нехай вона очистить мене від усіх поганих пожадливостей і невпорядкованої любові, і я стану прилучатися до Тебе серед великої свободи серця. Господь. Я тебе навчу, - каже Правда, - того, що праведне і миле мені. Згадай про свої гріхи з великим смутком і гірким жалем і ніколи не думай собі, що ти що-небудь значиш через свої добрі вчинки. Насправді ти грішник, підлеглий та обплутаний багатьма пристрастями. Ти постійно пильнуєш того, що є нічим; хутко падаєш, хутко даєш себе перемогти, хутенько непокоїшся і хутенько падаєш. Нічого нема в тобі такого, чим би ти міг похвалитися, бо ти далеко слабший, ніж сам це усвідомлюєш. Усе те, що ти вчиниш, нехай не видається тобі чимось великим. Хай ніщо не здається ні чимось величним, ані дорогоцінним, ані дивовижним, ані поважним; ніщо ж не є ані величне, ані варте хвали, ані корисне, окрім того, що вічне. Над усе хай подобається тобі віковічна Правда, а твоя превелика нікчемність хай тобі завжди буде осоружною. Нічого так не бійся, так не осуджуй, так не остерігайся, як своїх вад і гріхів; вони мають бути тобі прикріші за всілякі інші дочасні втрати. Деякі люди нещиро поводяться зі мною: вони з цікавості і високодумства хочуть знати мої тайни і збагнути Божу силу, та не дбають про себе і своє спасіння. Через свою гордість і цікавість вони нерідко потрапляють у великі спокуси і гріхи, бо я їм супротивний. Бійся суду Божого, тремти перед гнівом Всемогутнього. Не вмішуйся у справи Найвищого, а радше переглянь свої гріхи: скільки ти провинився, і скільки добрих діл занехаяв. Дехто виявляє свою побожність тільки в книжках, дехто в образах, дехто ж у зовнішніх знаках-подобах. Дехто часто має мене на язиці, але мало коли в серці. Але бувають такі, просвічені в розумі та очищені в серці, що постійно пильнують вічних дібр, неохоче слухають світових розмов і з болем серця заспокоюють конечні потреби природи; ось вони чують, як дух Правди їм у серці промовляє. А він навчає їх погорджувати земними речами і любити те, що небесне: не дбати про світ, а як день, так ніч бажати собі неба.