Настала ніч, затихло всюди

Настала ніч, затихло всюди, Заснув святий Єрусалим. Схиливши голову на груди, Христос сидів і учні з ним. Він їм сказав про хресні муки, Про смерть сою Він говорив. І голос чорної розпуки Спливав з Його пророчих слів. І на чоло христове біле, Вже виступав кривавий піт. Прийміть і їжте моє тіло, Я кров проллю за вас усіх. Скорбна душа моя до болю, Бо ворог всіх вас розжене. Воістину я вам говорю, Один із вас продасть мене. І став Петро, о Боже, мушу, Сказати правду і скажу. Хай зрадять всі, за тебе душу Свою я, Боже, положу. І відповів Син Чоловічий; Чи зможеш Ти свій хрест нести? Не заспіває півень двічі, Як тричі відречешся Ти. Бо хай не мучать вас тривоги, За смуток радістю віддам. Я йду в далекую дорогу. Щоб місце приготовить вам. Після зими дає Бог весну, А після ночі день встає. Я завтра вмру і знов воскресну, І всім вам дам життя своє. Не бійтесь, діти, світа цього, Не забувайте слів моїх. І в Мене вірте ви, у Бога! Я світ цей грішний переміг. Ще ніч була, ще сонне місто, Поринуло у сизу тьму. А Божий Син йшов урочисто На муки й смерть і на ганьбу.