Як на своє життя погляну

Як на своє життя погляну, Заливатись сльозами стану, Жалю пекучими сльозами Над моїми всіма гріхами. Мої кроки не йшли до Бога, В гріхах була моя дорога, Я впадав в сумнів і зневіру, Занехав Бога, святу віру. Я про земські лиш втіхи дбаю, А про вічність все забуваю. Що ж нещасний буду робити, Як Бог прийде мене судити? Світ облуди був мені паном, Вірив я намовам, обманам, Від гріха брудними устами Ближніх гнав у пропасті-ями. Христе, до Тебе в цю хвилину Іду, як Марія Магдалина, З миром приношу я амфори Жалю, каяття і покори.