Молитви до Ісуса Христа

О Ісусе. Через Непорочне Серце Марії жертвую Тобі мої молитви, труди, працю, радості, терпіння цього дня в єдності із Пресвятою Жертвою Служб Божих по цілому світі. Жертвую їх в наміренні Твого Пресвятого Серця за спасіння душ, в надолуження за гріхи, за воз’єднання усіх християн. Жертвую їх в наміренні наших єпископів і всіх апостолів молитви, і особливо – в наміренні Святішого Отця, на цей місяць.

Найдостойніший любові, наймиліший Ісусе, днесь наново без застереження посвячуюся Твоєму Божественному Серцю, Тобі посвячую моє тіло зі всіми змислами й душу зі всіми її властями; Тобі віддаю ціле моє єство. Посвячую Тобі мої думки й слова, і діла, і всі мої терпіння й працю, всі надії, потіхи й радості, а перед усім Тобі посвячую своє бідне серце. Хай лишень Тебе одного любить, у вогні Твоєї любові, хай стане жертвою. Прийми Ісусе улюблений, Обручнику моєї душі, моє бажання, хочу потішати Твоє Божественне Серце, хочу до Тебе на віки належати. Прийми мене в посідання, нехай не маю від нині іншої свободи, окрім свободи Тебе любити, нехай не маю іншого життя, лише терпіти й умерти для Тебе. В Тобі я покладаю безмежне довір'я, по Твоєму безконечному милосердю надіюся прощення гріхів. Віддаю в Твої руки всі мої журби, а перед всім справу мого вічного спасіння. Обіцяю Тебе любити й Тебе почитати аж до останньої хвилини мого життя, обіцяю розширювати по силам почитання Твого Найсвятішого Серця. Розпоряджайся мною, о мій Ісусе, згідно Твого уподобання; не хочу іншої нагороди, окрім Твоєї найбільшої слави й Твоєї Пресвятої любові. Дай мені ту ласку, щоб я замешкав в Твоїм Серці, тут хочу перебувати по всі дні мого життя, тут хочу жити до останнього мого подиху; і Ти, Христе, прийми в моєму серці місце перебування, місце відпочинку; залишимося так тісно злучені, щоб і колись я міг Тебе хвалити, любити й посідати цілу вічність там в небі, де буду на віки величати безконечне милосердя Твого найсвятішого Серця. Амінь

До Тебе, Владико Чоловіколюбче, вставши після сну, вдаюся і до праці своєї приступаю з Твоєї милості і молюся Тобі: допомагай мені повсякчасно в усякому ділі, і захисти мене від усього лихого, що є в світі, і від диявольської спокуси, і спаси мене, і введи в Царство Твоє Вічне, бо Ти мене створив і дбаєш про мене, щоб обдарувати мене всяким добром; на Тебе вся моя надія, і Тебе я щиро славлю сьогодні, і повсякчас, і на віки віків. Амінь

Мій найдорожчий Спасителю! З глибин душі я дякую Тобі за те, що Ти дозволив мені щасливо пережити цю ніч і пробудив мене для дальшого життя, щоб у ньому знову Тебе величати та вірно Тобі служити. Я хочу так чинити до останньої хвилини мого життя. Тож віддаю Тобі своє серце і цілого себе Тобі жертвую. А Ти, Вседобрий Ісусе, своїми Ласками допоможи мені виконувати Твою Святу Волю. Кріпи мої благородні наміри, освячуй мої думки, слова і діла. Нехай ціле моє життя буде згідним зі Святим Твоїм Євангелієм. Нехай повік благословенним буде Святе Твоє Ім’я. Амінь

Вседержителю, Слова Отче, Всесвятий Ісусе! З великого Милосердя Твого ніколи не покидай слугу Твого (назвати своє ім’я), а завжди в мені перебувай. Ісусе, Добрий Пастирю Твоїх овець, не віддавай мене на поталу змієві і не допусти, щоб сатана спокушував мене, бо в мені є насіння зла. Отже, Ти, Господи Боже, поклоніння достойний, Царю Святий, Ісусе Христе, охорони мене, коли я спатиму, Світлом, яке ніколи не померкне – Духом Твоїм Святим, що Ним освятив ти Своїх учнів. Подай, Господи, і мені, недостойному слузі Твоєму Спасіння Твоє на ложі моєму, просвіти розум мій світлом розуміння Святого Євангелія Твого, душу – любов’ю до Христа Твого, серце – чистотою Слова Твого, тіло моє – Твоїми Страстями безвинними, думку мою охорони Твоїм смиренням і в слушний час підніми мене від сну на похвалу Тобі. Бо Ти є Препрославлений з Безпочатковим Твоїм Отцем і Пресвятим Духом на віки віків. Господи, Боже мій! Згрішив я в цей день словом, ділом, думкою, і Ти як Благий і Чоловіколюбець, прости мені. Сон мирний і спокійний подай мені, Господи, і Ангела Твого Хоронителя зішли, щоб заступив і охоронив мене від усякого зла. Бо Ти є Охоронець душ і тіл наших, і Тебе славимо, Отця і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь

Господи Ісусе Христе, ми визнаємо Тебе Царем Всесвіту. Все, що існує, є створеним для Тебе. Здійснюй через нас усі Твої Закони. Ми відновлюємо Заповіт, укладений під час Святого Хрещення. Відрікаємося від гріха і диявола, від усього, що веде до зла. Обіцяємо жити в свободі дітей Божих, а найперше робити все для того, щоби перемогли закони Твого Царства Правди, Справедливості, Любови та Миру. Амінь.

Найдорожчий наш Спасителю! Ти для нас є всім! Ти нас сотворив і утримуєш при житті. Ти нас, Своїх дітей, виховав. Від Твого серця йде до нас такий жар любови, що хіба мали б кам’яні серця в наших грудях, коли б Тебе не любили. Ти нам дорожчий, ніж батько, мати, брати й сестри, ніж наше власне життя. Тому прирікаємо, що цілим серцем будемо триматися Тебе. Тільки для Тебе одного і з Тобою самим хочемо жити і вмирати, щоб із Тобою об’єднатися навіки в любові. Амінь

О, наш любий Ісусе, прости нам наші гріхи, захорони нас від пекельного вогню, заведи до неба усі душі, особливо ті, що найбільше потребують Твого Милосердя. Молитва до Ісуса Христа про очищення Вашого серця. Отче Небесний, я каюсь в своїх гріхах, що заподіяв. Я дякую Тобі за Ісуса. Я вірю, що Він помер на хресті і за мене. Я вірю, що Ти воскресив Його від смерті. Ісусе, я прошу Тебе, обмий моє серце, очисти його від усякого гріха. Ісусе, увійди в моє серце. І від цієї хвилини і далі я бажаю, щоб Ти був моїм Царем. Я хочу слухатися Тебе і робити все те, що правильно. Дякую Тобі. Амінь

Найсвятіше ім’я Ісуса нехай буде в моєму серці, в моїх устах, на моєму язиці. Нехай найсвятіше ім’я Ісуса просвітить мій розум, мою уяву, посилить мою волю! Нехай найсвятіше ім’я Ісуса буде в мені, наді мною, переді мною, біля мене. Нехай буде в усіх моїх мислях, словах та ділах. Нехай найсвятіше ім’я Ісуса збереже мене від усіх сумних мислей, від малодушності, від зневіри. Найсвятіше ім’я Ісуса, будь моїм непохитним довір’ям, моєю силою, снагою, моєю надією і вірою житті та в смерті.

Милосердний Ісусе, зглянувшись на наші безконечні благання й болісні заклики з Долини горя і сліз, щоби нас врятувати від погибелі вічної, Ти явився нам у Вифлеємі. Всеблагий Ісусу, полюбивши праведників, а над грішниками змилосердившись, усіх прагнеш спасти, обіцяючи нам у майбутньому житті вічне щастя. Спрямуй же, Господи мої вчинки до Твоїх заповідей: душу мою освяти, тіло моє очисти, а помисли мої вдоскональ. Оточи мене Твоїми святими ангелами, щоби під їх покровительством я виконував Твою святу волю, бо Ти – Слово Отця і благословенний з віків у віки. Амінь

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому‚ Богу. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя і Бога нашого. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

Ісусе, у цей вечірній час я хочу побути наодинці із Тобою. Знаю: твоє серце повне любові до мене, твої руки відкриті, щоб наділити мене ласками. Ти кожної миті готовий мене вислухати. Ти сказав: "Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, і я заспокою вас". Біжу до Тебе, Ісусе, і шукаю втіхи в Тобі. Тут, на чужині, далеко від сім'ї потіш мене, Господи. Навідайся до душі моєї. Ти, що бажаєш скріпити мої сили, розігнати хмари журби, сповнити мої добрі бажання, вгамувати спрагу моєї душі, вислухай моління моє. У цю хвилю прошу тебе, щоб Ти об'єднав мене із моєю сім'єю у духовний спосіб. Не дозволь, щоб наша взаємна любов, вірність і повага погасли, але навпаки - нехай зростають. Поможи нам перейти цей час випробування і наблизь час нашої зустрічі. Дякую тобі за можливість праці. Нехай вона буде мені не тільки для матеріального збагачення, але ще на Твою славу і людям на радість. Жертвую тобі, Ісусе, труднощі цього дня і приймаю все, що посилаєш з Твоєї Святої волі. Вірю, Ісусе, будучи з Тобою, кожен день мого земного життя стане раєм. Амінь. Отче наш ...(3 рази) Богородице Діво...(3 рази) Слава Отцю...(3 рази)

Лікарю душ і тіл наших, Джерело життя нашого, Христе Ісусе Господи і Спасителю наш! Поглянь милосердним оком Твоїм на цього в тяжкій недузі, прихились до наших слізних благань, перстом милосердя Твого доторкнись до немічного тіла хворого брата нашого, вгаси вогонь тіла його, зменш біль недуги його, поверни здоров’я йому, піднеси його з постелі немочі, продовж дні життя його, щоб на землі він послужив Тобі, ходив по стежках заповітів Твоїх та удостоївся Твого Небесного Царства і разом із святими славив Тебе, Бога Милостивого‚ з Отцем і Духом на віки віків. Амінь

Господи, Спасителю мій, який перетерпів великі спокуси в пустелі від диявола, не дай мені стати його покірним рабом. Вияви Благодать Свою у дотриманні даного мною слова, позбутися поганих звичок. Допоможи мені, дай мені розум у тверезості перебувати впродовж усіх днів життя мого земного, спрямуй мої кроки так, щоб без блукань я пройшов життєвий шлях, Тобою, Всеблагий, заповіданий. Господи, Боже мій, щедрий і премилостивий, Ти не бажаєш смерті грішника, але, щоб покаявся і жив вічно! Зглянься Милостивим Твоїм Оком на слугу Твого, одержимого недугою пияцтва. Ти знаєш про мою скорботу від цієї недуги, знаєш про немічність моєї природи, знаєш про силу великого й лукавого спокусника. Врозуми затьмареного розумом, вилікуй залежного від алкоголю, утверди мене у поміркованості, скріпи у стриманості, щоб не охопила мене безнадія. Нехай відродиться в мене турбота про спасіння душі своєї, про здоров’я тіла свого, і на життя у чеснотах, для користі власної та на благо ближніх. Нехай у тверезості проживу в життя своє і прославлю ім’я Твоє. Амінь

Господи! Не знаю, чого просити в Тебе! Ти один знаєш, що мені потрібно. Ти любиш мене більше, ніж я вмію любити себе. Отче! Дай рабові Твоєму, чого і сам я просити не вмію. Не насмілююсь просити ані хреста, ані втіхи. Тільки стою перед Тобою, серце моє відкрите. Ти бачиш потреби, яких я не бачу. Подивись і вчини зі мною по милості Твоїй. Урази і зціли, скинь і підведи мене. Благоговію перед святою Твоєю волею і незбагненними для мене Твоїми долями. Приношу себе в жертву Тобі. Віддаюсь Тобі. Нема в мене бажання, крім бажання виконувати волю Твою. Навчи мене молитися. Сам у мені молись. Амінь

Поглянь на мене вниз сюди, добрий і ласкавий Ісусе, коли я покірно клячу перед Твоїм Обличчям і з жаром у душі молюся і благаю, щоб Ти утвердив глибоко у моєму серці найживіші почуття Віри, надії і любові, правдивий жаль за мої гріхи та щиру постанову для поправи; – коли я з великим почуттям любові і болізню моєї душі роздумую про Твої П’ять Ран, і гадкою в них заглиблююся, маючи те перед очима, що вже пророк, цар Давид, про Тебе, добрий Ісусе, говорив: «Пробили руки Мої, ноги Мої, порахували всі кості Мої» (Відмовляйте після Причастя і перед Розп’яттям, щоби отримати великі ласки).

О Господи Ісусе! Тому, що я не можу прийняти Тебе в Твоїй святій Присутності, благаю, щоб Ти прийшов духовно в мою душу, щоб наділити мене Твоєю святою ласкою і вчинив мене назавжди правдиво Твоїм. О Ісусе, що проживаєш у Серці Марії, прийди і живив у мені у дусі Твоєї святості, у повноті Твоєї влади, у сопричасті Твоїх Тайн, в досконалості Твоїх шляхів. О Божественний Гостю. Подай моїй душі сильну живу Віру, безмежне довір’я, досконалу покору, непроминаючий жаль за мої гріхи, повне підкорення Твоїй Божественній Волі, і довершення Твоїй Божественній Волі, і совершенне поєднання з Тобою в моєму умі і серці. О Тайно пресвята, о Божественна Тайно! Хай належить Тобі повсякчасно всяка хвала і подяка! Господи Ісусе. Дякую Тобі за благословення і ласки, які Ти подава мені через це Духовне Причастя. Амінь

(була знайдена в Гробі Спасителя) О найсолодший Господи Ісусе, віддаюся Тобі сьогодні назавжди, особливо в годині смерті. Посилаюся на нескінчену Твою доброту, Твої найсвятіші Рани хай будуть мені відпочинком. Кров і вода, які випливли з Найсвятішого Серця Твого, хай мене бережуть на Твоєму страшному суді. Найсвятіше Тіло і Кров Твоя хай мене накормить і напоїть. Боязлива смерть Твоя хай мене заховає на життя вічне. Кроваві краплі Твої нехай змиють мої гріхи. О мій Ісусе, Твій гіркий сум жертвую Наймилішому Твоєму Отцю Небесному на відкуплення всіх гріхів моїх. Погордження і пониження, о Наймиліший Ісусе, які Ти терпів хай спалять всі гріхи мої. О Твої тяжкі тортури і муки невидані, хай мене охороняють. 1. Ті всі страждання Твої, о мій Ісусе, віддаю Твоєму Отцю Небесному за всі мої занедбання у службі Твоїй. 2. Твоя велика любов хай охороняє мене від нападів диявола в годині смерті моєї. 3. О Господи Ісусе мій, Твоя свята Кров хай душу мою з гріхів омиє. 4. Твоя зранена Голова хай мене охороняє від усього злого. 5. Твій невинний засуд на смерть хай мені буде відпущенням моїх гріхів, моїх провин. 6. Твій труд хай нагородить мої вчинені злочини. 7. Твоя нагість хай покриє нагість моєї душі. 8. Твої муки і тягарі смертельні, зранені ноги, руки і Серце Найсвятіше хай осяють мене у час злої смерті моєї. 9. У ранах Твоїх Найсвятіших укрий мене цілого. 10. Кров Твоя з Найсвятішого Серця Твого хай мене обмиє. 11. Твоя Божественна Сила хай мене утверджує і заховує від усього злого на душі і тілі. 12. О Найсолодший Господи Ісусе Христе, Твої Рани і Муки хай мене благословлять. 13. О гірка Муко Ісусова, заховай від вічної загибелі. 14. О Найдорожчі і найглибші Рани Ісуса мого, будьте мені допомогою в останній годині моєї смерті. 15. О Найдорожча Крове Ісуса мого, обмий гріхи мої перед Богом Отцем Твоїм. 16. О Господи Ісусе Христе, Твоя мука, смерть, добрі вчинки і науки хай мені допоможуть позбутися моїх гріхів, але дозволь мені за них сердечно жаліти. 17. Віддаюся вкінці, о мій добрий Ісусе, Найсвятішому Серцю Твоєму, надіюся на Твоє милосердя, вірю в заслуги Муки і смерті Твоєї, яким віддаюся, а особливо в годину смерті моєї. Амінь Обітниця молитви Хто цю молитву відмовляє, читає, слухає, або носить при собі – несподівано, не втоне не згорить. Жодна трудизна не зашкодить йому. Коли цю молитву буде відмовляти невістка котра має стати матір’ю – щасливо приведе дитину на світ, котра людина має чорну хворобу, параліч, чи рака, чи нервову або іншу хворобу, то нехай цю молитву прикладе до хворого місця, тим котрі ту молитву перепишуть для себе, або іншим про неї повідомлять будуть благословенні. Молитва ця оберігає дім, в якому живе: від ураганна, землетрусів, холоду і злих людей. Хто цю молитву відмовлятиме щодня перед сном, отримає знак від Бога у годині своєї смерті.

Всемогутній Боже! Котрий терпів на Хресті за наші гріхи: "Будь при мені Христе святий." Ісусе Христе! Зішли на мене святе добро, Христе Святий. Ісусе Христе! Віддійми від мене всякі нещастя і зло. Христе святий. Ісусе Христе! Зроби щоб я мав (мала) від тебе спасіння. Христе святий. Ісусе Христе! Врятуй мене від всякого нещастя, душевних і тілесних мук. Ісусе Назаряннинський! Розп’ятий за мене має милосердя наді мною та захисти мене. В ім’я Ісуса Христа всі злі духи покидайте мене назавжди. Амінь

Мій найдорожчий Спасителю! З глибини душі дякую тобі за те, що ти дозволив щасливо пережити цю ніч і збудив мене до дальшого життя, щоб у ньому далі тебе величати та вірно тобі служити. І хочу це робити до останньої хвилини мого життя. Тож віддаю тобі своє серце і цілого (цілу) себе тобі жертвую. А ти, вседобрий Ісусе, своїми ласками допоможи мені виконувати твою святу волю. Кріпи мої благородні змагання, освячуй мої думки, слова і діла. Нехай ціле моє життя буде згідне з твоєю святою євангелією. Нехай повік благословенне буде твоє святе ім'я. Амінь

Всемогучий Боже, котрий терпів на Хресті за всі наші гріхи, будь завжди при мені. Хрест Святого Ісуса Христа, допоможи мені отримати від Тебе спасіння. Христе Святий, віддали від мене всяке нещастя, зло. Хрест Святого Ісуса, вирятуй мене від всяких нещасть: душевних і тілесних. Ісусе Назарянине, розп'ятий за нас, май милосердя наді мною і вирятуй мене від злих духів. Амінь Молитва до Христа Святого була знайдена у Єрусалимі в гробі Ісуса Христа. Дата і число не було визначене. Цю молитву цісар Карло по знайденню передав до Риму Папі. Ця молитва на честь і славу дорогоцінної крові Ісуса Христа, воплочення його, через котре Господь допровадить нас до життя вічного – правдива як те, що Ісус Христос народився у Вифлиємі, був розп'ятий у Велику П'ятницю і на третій день Воскрес із Гробу. Господи Боже, вислухай мольби мої і від усякого зла заховай мене. Амінь

Прийшов до Неї Господь Ісус і запитав: «Мати, чи спиш?». «Заснула я», – відповіла Діва Марія, – але ти мене збудив. Я бачила Тебе на Оливній Горі і бачила Тебе від Каяфи до Пилата, від Пилата до Ірода, кованого там на бичування, опльованого, терням увінчаного. Потім Тебе судді судили, привязали до камінного стовпа і ланцюгами били Тебе, аж Твоє святе Тіло відкидало. А потім на Хрест прибили і бік списом пробили, з нього вийшла свята Кров і Вода. З Хреста Твоє Мертве Тіло зняли, на моїх руках зложили». Ісус на це ніжно сказав: « Мати Милосердя! Хто той сон при собі носить, відмовляє чи слухає, той без гріха мертвого залишиться. В тому домі ніхто не помре наглою несподіваною смертю без прийняття Тіла і Крові Моєї. А хто про що-небудь буде просити Мене або Тебе, Люба Мати, то отримає. А хто той сон буде другим давати та при собі носити, той 100 днів відпусту дістане. А хто його буде відмовляти або слухати, той не згине ніде: ні на війні, ні в дорозі, ні в якому домі. Цей сон буде оберігати, йому ні вогонь ні вода шкодити не буде».

(Уложена Митрополитом Атаназієм Шептицьким в р. 1742) О Пресолодкий Ісусе, Спасителю мій! Ти зійшов з неба на землю, із Вітцівських нідр в утробу Пречистої Діви; прийняв чоловічество й поніс всі труди й терпіння на те, щоб мене прийняти знову до неба, з котрого разом з праотцями через неповздержаність я був вигнаний. Ти свойого життя не пожалував, щоби мене через гріх помершого оживотворити. Ти зістав до хреста прикований й дозволив на ньому бути вгору піднесений, щоб я побачив, як ти є добрим, милосердним й милостивим. Ти приклонив Твою Божественну голову, щоби мене уцілувати: розпростер свої всемогучі руки, щоби мене до Твойого серця, розжареного любов’ю, притягнути. І що ж я на це? О темното, о злобо моя! Я не доглянув лише Твоєї любови до мене, не прийшов, не прив’язався до Тебе. Я полюбив радше дочасну красу цього світа як Тебе, невисказане, безконечне добро. Отже сьогодні, коли споглядаю на Тебе, пізнаю й себе. Тебе як благого, милосердного й себе окаянного. А це увидівши, обминає мене страх, припадаю до божественних Твоїх стіп і з каючимся Давидом кличу: «Помилуй мя, Боже, по великій милості Твоїй і по множеству щедрот Твоїх, очисти беззаконія моя». О всемилостивий Ісусе! Ти зволив приходячим тут і посішаючим Тебе в цій святій Іконі темним прозріти: просвіти й мене світлом Твоєї ласки, щобим міг пізнати всі мої гріхи. Ти отворив єси німим уста: дай і мені, онімівшому соромом і злобою, щобим совершенно сокрушенним серцем виповів всі мої гріхи. Ти очистив прокажених на тілі: очисти ж і мою душу, споганену болотом гріха. О Ісусе, бездно любови! Вислухай благання Свойого слуги, котрого ні сріблом, ні золотом, лише своєю неоціненною найсвятішою кров’ю викупив єси. Вислухай мене, кличу зі зітханням, і не відверни від мене Свойого лиця, щоби знов ворог моєї душі з наругою не сказав мені: Отсе ?) укріпився на йому. Дай мені тут на землі Тебе в серці, в умі і в устах всегда мати; а потім жити з Тобою в небесному царстві в безконечні віки віків. Амінь

Ти великий Господи, Сотворителю неба й землі, чудні й великі Твої діла й ніяка мова не може Тебе достойно хвалити, але всі Твої діла перевищує безконечна велич Твого милосердя Ти з неба прислав нам на землю Твого Єдинородного Сина Він для нас став чоловіком, народився з Пречистої Діви Мари і гріхи наші взяв на Себе, за нас зранений умер на хресті, щоб нас спасти Поклоняємося мукам Твоїм, Христе, поклоняємося Твоїй доброті, Твоєму милосердю й нічого не бажаємо більше, як Твоєї святої благодати. Дай нам усе цінити Її, як треба й так жити, щоб ми Її не втратили, а заслужили на вічне блаженство у Твому Царстві. Амінь

Практика Ісусової молитви має за ціль закорінити в нашому нутрі, в нашому серці, постійну й живу свідомість Божої присутности і відповідні до того почування й відгук у нас: любов, почитання і всеціле старання чинити Його волю в усьому. Таке постійне перебування у Божій присутності називають безперестанною молитвою, внутрішною молитвою, або молитвою серця. Людина, яка пізнала Божу любов і переконалася, що треба все своє життя віддати в Його руки, щоб могти в тій любові перебувати, діяти й рости, помітить з досвіду, що не вистане в поодинокі тільки хвилини бути з Богом у молитві; не вистане в поодиноких тільки чинностях старатися сповнювати Божу волю. Треба знайти спосіб гармонійно пов’язати і разом унапрямити до Бога всі ділянки нашого життя і творчости, всі чинники нашої людської природи (усе тілесне, душевне і духовне), і все, чим ми окреслюємо нашу власну особу, вдачу, світогляд тощо. Від найдавніших часів християнства ревнителі Божої любови переконувались, що найбільша в нас перешкода до такого об’єднання цілого нашого життя і цілої нашої особи в Бозі – це наше дивне відчуження, віддаленість від нашого власного серця, в якому, чейже, Бог перебуває і чекає на зустріч з нами! Щоб зустрітись і перебувати з Богом, людина повинна знати спосіб, щоб увійти і перебувати в самому нутрі, центрі свого існування, своєї особи. Фізичне наше серце є символом цього нашого центру. Якщо наша зустріч з Богом не є в цьому саме центрі, вона е дуже невластива, або може цілком недійсна. „Царство Боже є всередині вас!” (Лк. 17:21). Упродовж віків численні вчителі духовного життя лишили нам свій досвід і вказівки, як людина може віднайти цей свій центр, своє «серце», і до нього увійти, при помочі короткої, нескладної, часто повторюваної молитви. Форма такої молитви і її виконування мають бути такими, що охоплюють і тримають в увазі і тіло, і думку, і почування; і, знову, вони мають бути настільки простими, щоб протидіяти природній нашій схильності розгублюватись і розбігатися цікавістю за завжди новими й різними стимулами. У практиці, таких молитов і способів може бути, і було, дуже багато, і кожна з них може допровадити до бажаної цілі. Все-таки понад усі відзначились ті, що вживали заклики до нашого Спаса особистим Його іменем «Ісусе!». Це не дивне, бо заклик через особисте ім’я дуже сильно нас відкриває до відчуття іншої особи, а поготів до Особи Божої. I для віруючого немає в такому заклику при помочі імени нічого новітнього, бо Святе Письмо описує все життя і ріст ранньої Церкви в силі імени Ісусового: у це ім’я вони хрестились (Ді. 2:38) і в ньому перебували з Господом (Мт. 18:20); у це ім’я добро творили (Мр. 9:37), молилися (Йо. 16:24) і творили чуда (Лк. 10:17); за Ісусове ім’я їх гонили (Мт. 10:22) і вели на смерть (Мр. 13:12-13); вони за це ім’я все терпіли (Ді. 9:16), бо вірили, що в тому імені мають життя вічне (Йо. 20,31)- У цих новозавітніх описах «ім’я» утотожнюється з Особою Ісуса Христа – і найтісніше наше з’єднання з Ісусом Христом є, власне, ціллю Ісусової молитви. Практика Ісусової молитви є дуже проста, бо це тільки повторення однієї молитви, одного речення. Та водночас це складна практика, бо кожна людина засвоює і виконує її у своєрідний, неповторний спосіб. Це, що далі слідує, є загальними вказівками і порадами для тих, Що не мають доступу до досвідченого вчителя.

Щоб дійти до того, щоб цілий день наш дух був у любовнім спілкуванні з Богом, треба щодня якусь хвилину відложити на інтенсивну і виключну зустріч з Богом. Вибери собі час і місце, в яких зможеш користатись атмосферою спокою і самотности. Дуже Тобі поможе, коли старатимешся втримувати ту саму пору і місце щодня. Коли ці зустрічі стають у нас правилом дня, а не тільки принагідними, спонтанними захопленнями, вони матимуть більшу силу викорінювати з нас усяке шукання власного уподобання і вигод життя. Устійни, отже, собі (або прийми від духовного отця) правило молитов і поклонів: краще почни з малим числом і не спішись його збільшувати, хіба що вже довший час вірно сповнюєш те, що Ти собі намітив. Приступаючи до такої практики, затримайся на хвилинку, щоб звільнити дух від попередніх зайнять і турбот. Усвідоми собі, перед ким Ти стаєш і ким є Ти, що стоїш перед Богом. Для цього добре надаються звичайні початкові молитви кожного богослуження: «Царю небесний»тощо. Правило для початкуючих може бути таке: три доземні поклони, 25 молитов Ісуса, і на кінець знову три поклони. Поклони роби поволі, спокійно, відмовляючи цю молитву. Так само молитви вимовляй поволі, ритмічно, навіть склад за складом. Не лучи зараз одну молитву до другої – хай малий проміжок безслівної перерви також буде способом стояння перед Господом. При тому можеш клячати, сидіти (вигідно, але не занадто, щоб бува не клонився Ти до сну), або стояти, і при кожній молитві зробити допоясний поклін – це дуже помагає втримувати увагу і відповідні почування. Числи молитви, пересуваючи пальцями вузли або зернятка на чотках, щоб це не вимагало окремої уваги. Саму формулу молитви можеш собі скоротити (але добре, щоб завжди було ім’я: «Ісусе»), або застосувати до того, що в тій хвилині або порі твого життя сильніше відчуваєш (хоч не зачасто, бо це розсіває духа). Наприклад, можеш слова «помилуй мене...» додати щойно у другій половині свого правила, тому що ми дійсно найкраще розуміємо нашу гріховність і потребу помилування щойно тоді, коли ми глибоко відчули світло й тепло Божої святости й милосердя.

Повільне і ритмічне виконування молитов і поклонів дуже впливає на об’єднання і згармонізування всіх закутків нашої особи: тіла, ума, почуттів і духа. Таке правило, як повище, не мало б бути коротше за 10-15 хвилин. Треба дати собі досить часу, щоб відчути все, що з нами діється. У сі труднощі, які виринають, є надзвичайно важливі, бо вони показують, що в нас є всередині і які ми є в дійсності. Проти цієї молитви повстануть з нашого нутра всі руйнуючі пристрасті і наші прив’язання, і всі ідоли, яким ми служимо радше, ніж живому Богові. Та знай, що спасенна сила цієї молитви не є в наших зусиллях чи самоконтролі, тільки в діючій благодаті, тобто в живій присутності Бога, який одинокий може нам дати силу з цим усім зірвати, щоб Бог став нашим єдиним скарбом, нашим усім. У днях, коли відчуваєш, що Ти цілком неспроможний сповнити правила, не покидай його цілковито, а сповни хоч малу його частину. Таке рішення роби завжди перед початком правила, – не скорочуй його собі, раз Ти почав. Знову ж, коли в якійсь хвилині дух твій запрагне продовжувати перебування в молитві, не забороняй собі того, але не встановляй зразу більшого правила. Слова Ісусової молитви є на те, щоб мати чим втримувати наш розум і думки при Бозі, бо самі від себе вони будуть розбігатися на всі боки, пригадуючи нам і видумуючи всяке потрібне і непотрібне. Але коли чуєш, що Твоє нутро загріте і палає любов’ю до Бога, Ти осягнув ціль молитви і не треба настоювати на проказуванні слів, аж поки знову дух охолоне і думки розпічнуть віддалятися від Бога. Великою трудністю може бути сама монотонність слів, але в цьому треба рятуватися не пошуком різноманітности думок, а посиленням свідомости невичерпної Божої любови, якою Він виповнює і перетворює нас. При цьому пам’ятай, щоб не вимовляти слова самим тільки розумом; розум твій хай «зійде в серце», з’єднається з ним, і так говорить молитву. Якщо Тобі треба зосередити уяву й увагу на чомусь, щоб думка не втікала, зверни свій погляд на серце – це місце Твоєї зустрічі з Богом.

Поза часом, в якому виконуєш це правило, старайся цією молитвою виповнювати й освітлювати всі вільні хвилини дня: не на те, щоб відтягати увагу від твоїх обов’язків, але щоб Ти цілий день перебув і все виконував, мов дитина, яка інтенсивно займається своїм ділом, проте завжди над собою відчуває люблячий погляд матері. Цією молитвою стрічай усі порушення своєї душі, але уважай, щоб центром Твоєї уваги не був Ти сам і твої проблеми, а Христос, який приєднав Тебе до Себе і хоче, щоб Ти об’єднав усе своє життя в Ньому. Уживай цю молитву особливо в небезпеках і спокусах, бо це скріпить у Тобі певність про Божу поміч і пригадає Тобі небесний скарб, за який Ти змагаєшся. Правдиве є прислів’я, що „поки хто молиться, не згрішить”. Гріх нас перемагає тоді, коли перестаємо молитися. Не старайся рахувати молитви, які мовиш поза правилом, упродовж дня, бо це може Тебе ввести в пусту високу думку про себе. Деякі всителі духовного життя приписують, як правило, більше число молитов – сотки й тисячі; інші навчають про координування слів молитви з ритмом серця або віддиху. Це все є засоби, які без досвідченого проводу нас виставлять на небезпеку спотворення Ісусової молитви. Суттєвим є стояти перед Богом з увагою в серці, з вірою й любов’ю, і з бажанням у всьому Йому одному віддатися. Крім особистого правила можна Ісусову молитву вживати і спільно з іншими, при чому звичайно опускається поклони, а молитву мовиться (наприклад, 50 або 100) швидшим темпом і напереміну. Церковні книги-устави радять, щоб таким правилом заступити богослуження, коли хто не може піти до церкви. Пам’ятай понад усе, що правдива молитва є завжди даром від Бога: щоб Ти не уважав своїм власним осягненням те, Що є даром і дією благодаті. Дехто каже: „Змагайся присвоїти собі Ісусову молитву, бо це є правдива внутрішня молитва”. Неправильне таке мислення. Ісусова молитва є добрим засобом, щоб доходити до внутрішньої молитви, але сама собою вона не є внутрішньою молитвою, а таки зовнішньою. Вона є нашим зусиллям, – а внутрішня молитва є даром ласки. Очевидно, ніхто не здобуде небесного царства самою тільки молитвою, хоч яка вона висока. Треба добрих діл у службі Богові і ближньому, треба здобувати чесноти і викорінювати хиби, треба годуватися духовним хлібом – Словом Божим. Хто вживає Ісусову молитву, відчуває, що вона об’єднує ці різні зусилля, так що вони взаємно скріплюються і підтримуються. Практика Ісусової молитви, це не якась поодинока побожна практика між іншими, а є вона програмою життя. Для кого є Ісусова молитва – така програма життя? Для кожного, незалежно від походження і стану, хто «скуштував, який добрий є Господь» (Пс. 33,9), і хоче всяким зусиллям здобути постійне перебування в Божому царстві – у Божому житті – вже тут на землі, у людській буденщині.

Ісус: "Ніколи тебе не підведу. Моє Найсвятіше Серце було тобі офіруване, щоб стати сонцем твоєї душі, радістю твого серця і торжеством твого життя. Моїм прагненням було оживити і почути тебе. Пести Мене своєю любов’ю. Твоє прагнення Мене - це бальзам, який приносить полегшу Моєму зраненому Серцю..."

Серце Ісуса, люблю Тебе, почитаю Тебе і благодарення Тобі складаю. Провадь мене і спаси мене, переміни мене у Себе. Прийди до мене, притягни мене до Себе, не відмовляй у помочі моєму негідному серцю. Поклади моє недостойне серце у Своє, аби тривало у чиненні добра та в униканні зла. Знищи в мені царство гріха і встанови царство чесноти, щоб Твій образ був у мені досконалий, і колись став окрасою Небесного Двору.