Чин благословення і освячення іконостасу

Нехай буде відомо, що коли у непосвяченій або неблагословенній церкві був встановлений іконостас, то спочатку освячують або благословляють храм, а потім ікони, одразу після миропомазання стін. Святитель, ставши перед царськими дверима, після виголосу диякона: Господу помолімся, читає наступні молитви й окроплює свяченою водою ікони, а потім кадить і здійснює освячення.

Якщо храм благословляє священик, то перед відпустом перед царськими дверима після виголосу диякона: Господу помолімся, читає молитву: Господи Боже наш, Боже над богами і все інше, як вказано нижче, а по тому творить звичайний відпуст.

Якщо іконостас поставляють чи оновлюють в уже освяченій або благословенній церкві, то ікони благословляють тиким чином:

Єрей, зодягнений в єпитрахиль і фелон, здійснює мале освячення води, після чого, ставши перед зачиненими царськими дверима, починає за звичаєм:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Єрей: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Лик: Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Єрей: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Господи, помилуй. (12)

Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.

Псалом 131

Пом’яни, Гоcподи, Давида і вcю лагідніcть його,* як він клявcя Гоcподеві, приcягавcя Богу Якова:

«Не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на поcтелі ложа мого,

не дам cну очам моїм, і дрімоти повікам моїм,* і відпочинку cкроням моїм,

поки не знайду міcця Гоcподеві,* намету Богові Якова!».

Оце чули ми про Нього в Євфраті,* знайшли Його на полях ліcових.

Увійдімо до наметів Його,* поклонімоcя на міcці, де cтояли ноги Його.

Вcтань, Гоcподи, на міcце відпочинку Твого,* Ти і кивот cвятині Твоєї.

Cвященики Твої зодягнутьcя в правду* і преподобні Твої возрадуютьcя.

Задля Давида, cлуги Твого,* не відверни лиця від помазаника Твого.

Клявcя Гоcподь Давидові іcтиною і не відмовитьcя від неї:* «З плоду утроби твоєї поcаджу на преcтолі твоєму.

Коли cини твої додержать заповіту мого і заповідей моїх, яких я навчу їх,* то й cини їх повік заcядуть на преcтолі твоїм».

Бо вибрав Гоcподь Cіон,* побажав його на оcелю собі.

«Оце відпочинок мій повік-віки,* тут оcелюcя, бо я побажав його.

«Здобич його щедро благоcловлю,* убогих його нагодую хлібом,

cвящеників його зодягну в cпаcення* і преподобні його радіcтю радуватиcь будуть.

«Там виплекаю cилу Давидову,* приготував я cвітильник помазаникові моєму;

ворогів його зодягну в cором,* і на ньому процвіте cвятиня моя».

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (3).

Єрей: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Господи Боже наш, Боже над богами і Володарю над володарями, Боже Сил, Творче і будівнику всього видимого і невидимого створіння, Отче Господа нашого Ісуса Христа. Ти, знаючи, що серце людей Твоїх ізраїльських вельми схильне до того, щоб віддалятись від Тебе, єдиного істинного Бога, і приставати до неправдивих богів і, бажаючи визволити їх від ідолослужіння, щоб перебували вони невідступно у пізнанні і служінні Тобі, єдиному істинному Богові, суворо заборонив створювати супротивні Тобі – істинному Богові – образи і подоби, які б слугували для поклоніння і служіння, наче господеві. А образи і подоби, через які не чужих, оманливих і неіснуючих богів, а Твоє, єдиного істинного Бога, пресвяте і величне ім’я славиться, створити звелів Ти. Спочатку через угодника Твого Мойсея Ти звелів спорудити кивот Завіту, на образ, показаний йому на горі, з дерева акації, окутий золотом, в якому згодом покладені були скрижалі Завіту, золота посудина і жезл Ааронів, а над ним два золотих херувими, і на завісах безліч майстерно вишитих херувимів, а два херувими по кутах очистилища, а потім і в Соломоновім храмі, збудованому для Тебе, поставити два херувими з кипарисового дерева, окутих золотом. Ти звелів вшановувати ці образи і подоби як знамена Твого перебування з людьми і величности слави Твоєї, і на пам’ять Твоїх превеликих і преславних чудес і добродійств, – бо вони являють їх, хоч і створені руками людськими. Ти також звелів вшановувати їх зі страхом і трепетом, і богоналежним поклонінням, кадінням і молитвами перед ними. Пошанування ж, віддане їм, Ти милостиво прийняв, як таке, що віддане Тобі самому. А тих, хто збезчестив їх і належно не вшановував, як Уззу покарав і погубив Ти, і ясно показав різницю і розрізнення пошани до богоугодних і богопротивних образів при Іллі, священикові і судді ізраїльському, а також через знищення ідола Дагона і поразку іноплемінників.

Коли ж сповнився час, Ти послав єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, народженого від жінки Приснодіви Марії. Він образ раба прийняв і в подобі людській явився, і подобу свого пречистого образу зобразив, приклавши обрус до свого божественного Лиця, і Авгареві, Едеському князеві, послав, і цим від недуги його зцілив, і всім, хто до Нього приходив і з вірою поклонявся, незліченні зцілення і численні добродійства чудесно подавав. Отож і ми, всеблагий і прещедрий Владико, оці образи улюбленого Сина Твого, на спомин спасенного воплочення і всіх преславних Його чудес, страстей і розп’яття, і смерти, і преславного воскресення, і на небеса вознесення, і всіх Його добродійств, які Він, з’явившись на землі як людина, показав людському родові, про які нам божественні Євангелія ясно оповідають; також і пречистої Його Матері, як найчеснішої і вищої від усього створіння, найщирішої молільниці і заступниці нашої перед Тобою; ангелів і пророків, і богопроповідників апостолів, мучеників і святителів, і преподобних, і всіх святих, як Твоїх угодників, рабів і вірних повсякчасних друзів у святому храмі Твоєму перед Твоєю величчю ми достойно поставили, Твоїх істинних образів не обожнюючи, але знаючи, що почесть образу стосується до первообразу, і, припавши до……, усильно молимо Тебе: споглянь милостиво на нас і на образи ці і заради воплочення улюбленого Сина Твого і всього Його спасенного божественного промислу у тілі, на Його спомин і славу, і молитвами Пречистої і преблагословенної Його Матері, святих небесних безплотних сил, чесного Пророка, Предтечі і Хрестителя Йоана, богонатхненних пророків, духоносних апостолів, добропобідних мучеників, святителів, преподобних і праведних, і всіх святих Твоїх, на честь і пам’ять яких ми ікони ці спорудили, зішли на них Твоє небесне благословення і благодать Пресвятого Духа, і благослови †, і освяти † їх, і подай їм цілющу силу, згубну для всіх диявольських підступів, і наповни їх благословенням, силою і кріпостю, яку Ти щедро влив у святий нерукотворний образ через дотик пресвятого і пречистого божественного обличчя єдинородного Сина Твого, щоб через них здійснювалися чуда, на утвердження православної віри і на спасення людей Твоїх. Усіх, хто Тобі і єдинородному Твоєму Синові, і Пресвятому, і животворящому Твоєму Духові перед цими образами поклоняється і ревно з вірою молиться, і просить осягнути милість, святих же, як Твоїх вірних і найщиріших друзів, на ікони ці дивлячись, з вірою прикликає, вислухай, і подай їм милість Твого чоловіколюб’я, відпущення гріхів, і отримати благодать сподоби. Ти бо єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином, і з Пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Єрей: Мир усім.

Лик: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Лик: Тобі, Господи.

Єрей, схиливши голову, читає оцю молитву:

Господи, Боже наш, Ти не відкидаєш написані образи святих Твоїх, а люб’язно їх приймаєш, щоб ми, щоразу дивлячись на них тілесними очима, очима ума життя святих і їх учинки Тобі угодні споминали і роздумували про них, немов відчитуючи їх на письмі. Тому ревно молимося: ікони ці, які на честь і славу, і спомин спасенного воплочення, чудес і добродійств єдинородного Сина Твого, про які нам божественне Євангеліє оповідає, спорудили ми, не лише для вшанування, але щоб і умом їх приймати і в пам’яті благодатно оновлювати, а також і Пречистої Діви Богородиці, небесних Сил безплотних, святого Йоана Предтечі і Хрестителя, святих апостолів, пороків, мучеників і всіх святих Твоїх, милостиво небесним Твоїм благословенням, через окроплення цієї свяченої води, благослови † і освяти †, і всіх, хто вірно перед ними Тебе, Бога Отця, і єдинородного Твого Сина, і Пресвятого, і Животворящого Твого Духа, пречисту Богородицю, і всіх святих Твоїх, зображення яких є на іконах оцих, достойно вшановуючи, Твоє божественне милосердя прикликатимуть, заради Твого добросердя і молитов святих Твоїх, скоро вислухай, відпущення гріхів даруй і сподоби як благий бути спадкоємцями Царства Твого.

Ти бо єси Бог милости і щедрот, і чоловіколюб’я, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином, і Пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Потім святитель чи єрей окроплює свяченою водою весь іконостас від низу аж до верху, мовлячи:

Освячуються ікони ці, окропленням цієї свяченої води, на честь і славу великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, і в пам’ять святих Його: в ім’я Отця † і Сина †, і Святого Духа †. Амінь.

І кадить іконостас, а лик співає оці тропарі на глас 2:

Пречистому образові Твоєму поклоняємося, благий,* просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже,* бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест,* щоб ізбавити тих, що їх створив єси від неволі ворожої.* Тому благодарно кличемо Тобі:*

Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

Слава: Апостоли, пророки, святителі, преподобні, праведні і всі святі,* що добре подвиг звершили і віру зберегли,* маючи сміливість до Спаса,* за нас Його як благого моліть,* спасти тих, що вірно вас призивають* та ікони ваші, як друзів Божих, благоговійно почитають.

І нині: Тим, що з любов’ю почитають твою святу ікону, Діво чистая,* і суголосно визнають тебе істинною Матір’ю Божою,* і вірно поклоняються тобі,* будь хоронителькою і могутньою заступницею,* віддаляючи від них, як всесильна, усяке зло.

Після цього буває звичний відпуст.

Якщо ж єрей бажає служити літургію, то входить у святилище через розчинені царські двері, і починає літургію. Проскомидію (в такому разі) слід звершити ще перед початком благословення іконостасу.