Коли втомлений
Коли втомлений
Коли втомлений життя борбою,
Безсильний стану вже загибати,
(2) Кріпи, рятуй м’я, не дай пропасти,
О, Божа Мати.
Коли в безмежній тузі марнію,
Вмісто в простор неба ся рвати,
(2) О, піддвигни м’я, дай душі силу,
Божая Мати!
А коли б в страшній покус годині
На бездоріжжя схотів звертатись,
(2) Згадай ми муки Твойого Сина,
О, Божа Мати!
В долі й недолі, щастю чи горю,
Не перестану Тебе благати,
(2) З своєй опіки не випускай м’я,
О, моя Мати!
