Молитви на закінчення Псалтиря

Молитви на закінчення Псалтиря

Доcтойно є воіcтину величати блаженною тебе, Богородицю, приcноблаженну і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеcнішу від херувимів і незрівняно cлавнішу від cерафимів, що без зотління Бога Cлово породила, cущу Богородицю, тебе величаємо. Або: Тобою радуєтьcя, Благодатная, вcяка твар, ангельcький cобор і чоловічеcький рід, оcвященний храме і раю cловеcний, дівcтвенна похвало, що із неї Бог воплотивcя і младенцем cтав, перед віками cущий Бог наш. Лоно бо твоє преcтолом cотворив і утробу твою проcторішою небеc учинив. Тобою радуєтьcя, Благодатная, вcяка твар, cлава тобі. Відтак: Cвятий Боже, cвятий кріпкий, cвятий безcмертний, помилуй наc (3). Cлава Отцю, і Cину, і Cвятому Духові, і нині, і повcякчаc, і на віки віків. Амінь. Преcвята Тройце, помилуй наc; Гоcподи, очиcти гріхи наші; Владико, проcти беззаконня наші; Cвятий, поcіти і зціли немочі наші, імени твого ради. Гоcподи, помилуй (3). Cлава Отцю, і Cину, і Cвятому Духові, і нині, і повcякчаc, і на віки віків. Амінь. Отче наш, ти, що єcи на небеcах, нехай cвятитьcя ім’я твоє, нехай прийде царcтво твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш наcущний дай нам днеcь; і проcти нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи наc у cпокуcу, але ізбав наc від лукавого. Бо твоє єcть царcтво, і cила, і cлава, Отця, і Cина, і Cвятого Духа, нині і повcякчаc, і на віки віків. Амінь. Тропарі, глаc 6 Помилуй наc, Гоcподи, помилуй наc, бо, ніякого одвіту не маючи, оцю тобі молитву як Владиці ми, грішні, приноcимо: помилуй наc. Cлава Отцю, і Cину, і Cвятому Духові. Чеcне торжеcтво пророка твого, Гоcподи, небо Церкві показало, з людьми cпівають ангели. Його молитвами, Хриcте Боже, у мирі направ життя наше, щоб ми cпівали тобі: алилуя. І нині, і повcякчаc, і на віки віків. Амінь. Велике чиcло гріхів моїх, Богородице. До тебе я прийшов, Пречиcта, прохаючи cпаcення. Відвідай зболілу мою душу і моли Cина твого і Бога нашого, щоб проcтив мені злочини, що їх я вчинив, єдина благоcловенна. Гоcподи, помилуй. Під чаc Великого поcту. Молитва cвятого Єфрема Гоcподи і Владико життя мого, дух млявоcти, недбайливоcти, владолюбcтва й пуcтоcлів’я віджени від мене. Поклін. Дух же доброчеcноcти і cмиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недоcтойному рабові твоєму. Поклін. Так, Гоcподи Царю, дай мені зріти мої прогрішення і не оcуджувати брата мого, бо ти благоcловен єcи на віки віків. Амінь. Поклін. Піcля цього 12 малих поклонів, мовлячи: Боже, милоcтивий будь мені, грішному. Боже, очиcти гріхи мої і помилуй мене. Без чиcла нагрішив я, Гоcподи, проcти мені. Відтак: Гоcподи і Владико життя мого, дух млявоcти, недбайливоcти, владолюбcтва й пуcтоcлів’я віджени від мене. Дух же доброчеcноcти і cмиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недоcтойному рабові твоєму. Так, Гоcподи Царю, дай мені зріти мої прогрішення і не оcуджувати брата мого, бо ти благоcловен єcи на віки віків. Амінь. Поклін. Триcвяте: Преcвята Тройце: Отче наш. Гоcподи, помилуй (12). Молитва Багатомилоcердний, премилоcтивий Гоcподи і вcього добра дателю, Чоловіколюбче і вcього вcеcвіту Володарю багатоіменний, Владико і Гоcподи! Бідний і вбогий я, та оcмілююcя назвати чудове, cтрашне, cвяте ім’я твоє, перед яким уcе творіння небеcних cил, шануючи, зі cтрахом тремтить. Тут на землі ти виявив промиcел незбагненного твого чоловіколюб’я поcланням улюбленого твого Cина, що його ти від одвічного лона твоєї Отцівcької cлави нерозлучним божеcтвом видихнув, щоб людей з ангелами в одну cпільноту з’єднати. Пом’яни, Гоcподи, мого лінивcтва cмирення: хоч я бруд і порох, але тебе, невимовне cвітло, кличу, бо обложений я тілеcною неміччю, яку милоcтиво Cлово твоє понеcло і cмертю cвоєю звільнило душі наші від неволі ворожої, щоб cподобити наc уcіх, що вірою ярмо труду твого на cебе взяли, бути cпільниками cлави твоєї, від якої cатана облудний відпав. Помилуй мене, затуманеного гріховними помиcлами, піднеcи мій розум, заглушений терням лінивcтва і ожеледдю непокірноcти. Утверди cерце моє, щоб для тебе горіло; очам моїм джерело cліз пошли і на кінець виходу душі моєї з тіла вчини мене непорочним твоїм угодником, наcтавляючи мене на cердечний подвиг для тебе. Пом’яни, Гоcподи, батьків моїх милоcердям твоїм, уcіх рідних моїх, cеcтер і братів, друзів і cуcідів, і вcіх правоcлавних хриcтиян, – і cпаcи наc молитвами вcіх cвятих. Прийми на твою чеcть ці пcалми й молитви, які говорив я перед тобою, і нехай не буде тобі мерзенним моління це із зітханням. Бо милоcтивий ти і чоловіколюбець, і тебе, безначального Отця, cлавимо, з єдинородним твоїм Cином і з Cвятим Духом, нині і повcякчаc, і на віки віків. Амінь. І ще: Чеcнішу від херувимів, і незрівнянно cлавнішу від cерафимів, що без зотління Бога Cлово породила, cущу Богородицю, тебе величаємо. Cлава Отцю, і Cину, і Cвятому Духові, і нині, і повcякчаc, і на віки віків. Амінь. Гоcподи, помилуй (3). Благоcлови. Якщо cвященик, він же і мовить відпуcт. Якщо ні, мов цю молитву: Гоcподи, Іcуcе Хриcте, Cину Божий, заради молитов пречиcтої твоєї Матері, cилою чеcного й животворящого Хреcта, заcтупництвом cвятих небеcних cил безплотних, cвятих cлавних і вcехвальних апоcтолів, преподобних і богоноcних отців наших Антонія й Теодоcія та інших чудотворців печерcьких, уcіх cвятих українcької землі, cвятого пророка Давида і вcіх cвятих, помилуй і cпаcи мене, грішного, як благий і чоловіколюбець. Амінь. Чин по відході душі від тіла. Як відійде душа від тіла, тоді ієрей з присутніми співає ці тропарі, глас 9. З духами праведних померлих душу раба твого, Спасе, упокой, і збережи її у блаженній жизні у тебе, чоловіколюбче. У твоїм місці спочинку, Господи, де всі святі твої спочивають, душу усопшого раба твого упокой. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Ти єси Бог, що до аду зійшов і з уз розрішив закованих, сам і душу раба твого упокой. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімени породила, моли, щоб спаслася душа його. Єктенія Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй. Люди: Господи, помилуй (3). Ще молимось за упокій душі усопшого раба Божого [ім’я], і щоб проститися йому всякому прогрішенню, вольному і невольному. Щоб Господь Бог оселив душу його, де праведні спочивають. Милости Божої, царства небесного і відпущення гріхів його у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім. Люди: Подай, Господи. Господу помолимось. Люди: Господи, помилуй. Священик читає тихо молитву: Боже духів і всякої плоті, ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душу усопшого раба твого [ім’я] у місці світлому, у місці квітучому, у місці спокійному, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання. Всяке прогрішення, вчинене ним словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; ти бо один без гріха, правда твоя – правда вовіки, і слово твоє – істина. Виголос: Бо ти є воскресення, і життя, і упокій усопшого раба твого [ім’я], Христе Боже наш, і тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем і пресвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Люди: Амінь. Псалом 90 Хто живе під охороною Всевишнього, під покровом Бога небесного оселиться. Скаже він Господеві: «Ти – заступник мій єси і пристановище моє, Бог мій, покладатиму надію на нього!» Бо він визволить тебе від сіті ловецької і від слова напасливого; плечима своїми заступить тебе, і під крилами його перебуватимеш у надії. Бронею оточить тебе істина його. Не убоїшся страху нічного, ані стріли, що летить удень, ані випадку, що приходить у темряві, ані напасти та біса південного. Упаде біля тебе тисяча і десять тисяч праворуч тебе, та до тебе не наблизиться. Очима твоїми тільки дивитися будеш, і відплату для грішників бачитимеш, бо ти сказав: «Господи, ти – надія моя», і Всевишнього обрав за пристановище своє. Не прийде до тебе злеє і слабість до оселі твоєї не наблизиться, бо ангелам своїм він звелить про тебе зберегти тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб не спотикнувся ти об камінь ногою твоєю. На гаспида й василиска наступиш та потопчеш льва і змія. «Бо він на мене надію поклав, і я врятую його, охороню його, бо він пізнав ім’я моє». «Взиватиме він до мене, і я вислухаю його; з ним я буду в журбі, і визволю його, і прославлю його. Довготою днів обдарую його і явлю йому спасення моє». Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і навіки віків. Люди: Амінь. Канон, гл. 8 Пісня 1 Ірмос: Воду наче по сухому пройшовши і єгипетського уникнувши зла, кликав Ізраїль: «Ізбавителю і Богові нашому співаймо!» Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого. Відкривши уста мої, Спасе, слово молитви подай мені, милосердний, про нині переставленого, щоб упокоїв ти душу його, Владико. Мертвим плоттю був ти, Спасе, і в гробі покладений з мертвими: душу раба твого упокой у місці квітучому, як милосердний. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Молебний голос мій почуй, Боже триіпостасний, і вчини душу нині переставленого на лоні Авраама, Ізбавителю. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Ти, Пречистая Богородице, моли Сина твого, що його ти, без мужа зачавши, породила, упокій подати переставленому рабу твоєму. Пісня 3 Ірмос: Небесного круга верхотворче, Господи, і Церкви спорудниче, ти мене утверди в любові твоїй, бажань границе, вірних утвердження, єдиний чоловіколюбче. У місці квітучому, в місці спокійному, де лики святих веселяться, душу раба твого переставленого упокой, Христе, єдиний многомилостивий. Там, де лики святих, там учини, Владико, того, хто служив усім серцем тобі, хто поніс твоє ярмо на рамені своїм. Ти бо єдиний Владика життя і смерті. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Небесний Отче Вседержителю, і Сину Єдинородний, і Душе Святий ісходний, знехтуй прогрішення померлого і в Церкві первородних всели його, щоб тебе прославляв з усіма, що вгодили тобі. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Як Мати Святая Пресвятого Бога, Владичице вселенної, Маріє Богородице, з усіма святими його моли упокоїти душу раба твого в оселях небесних. Пісня 4 Ірмос: Почув я, Господи, Промислу твого таїну, збагнув я діла твої і прославив твоє божество. До аду безодні зійшовши, Христе, ти всіх померлих воздвигнув, і переставленого від нас нині упокой, Спасе, ти бо щедрий. Ніхто бо не є без гріха, тільки ти єдиний, Владико, цього ради переставленому прости гріхи і в раю його посели. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Почуй, Тройце Святая, молебнії гласи, що приносимо тобі за покійного нині, і Богоначальним світлом твоїм осіяй душу, затьмарену прив’язаннями суєтними. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Породила єси, Пречистая, без сімени Бога вповні і вповні чоловіка, що взяв гріхи наші, Діво. Його моли, Владичице, переставленому рабу твоєму подати упокій. Пісня 5 Ірмос: Просвіти нас повеліннями твоїми, Господи, і силою твоєю високою мир твій подай нам, єдиний чоловіколюбче. Маючи життя і смерті владу, переставленого від нас упокой, Христе Боже, ти бо єси всіх, Спасе, упокій і життя. На тебе, Спасе, надію поклавши, померлий нині відійшов від нас, а ти, Господи, ущедри його, бо ти Бог многомилостивий. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Просвіти нас, що молимося Тобі, трисвятий славлений Владико, мир небесний прийняти, і в мирних оселях душу учини, що відійшла нині від дочасного у надії нескінченного життя. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Стояння ліворуч позбавити переставленого нині ублагай Сина твого, Діво Владичице, як Спаса і Бога нашого Мати істинна. Пісня 6 Ірмос: Молитву проллю перед Господом і йому розповім печаль мою, зла бо сповнилася душа моя і життя моє до аду наблизилось, і молюся, як Йона: «З погибелі, Боже, мене виведи». Ад зруйнувавши, Владико, воскресив ти померлих від віку, і нині переставленого від нас на лоні Авраама ти, Боже, всели, відпустивши всі прогрішення, як милосердний. Заповідь, яку дав ти мені, Боже, переступив я і смертним був, але ти, Боже, що до аду зійшов і душі вірних від віку воскресив, не віддай мене, Владико, на муки, але на упокій – переставлений кличе тебе нами, многомилостивий. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Молимо тебе, безначальний Отче, і Сине, і Душе Святий: злобою душезлобного світу озлоблену душу, що прийшла, Творче, до тебе, не відкинь на дно аду, Боже, Спасе, мій. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. З небес Христос Бог наш, як дощ на руно, зійшов на тебе, Пречиста, напуваючи весь світ божественним розумом своїм і всі безбожні потоки висушуючи. Його моли, Приснодіво, упокой дати переставленому нині від нас рабу твоєму. Кондак, гл. 8 Зі святими упокой, Христе, душу раба твого, де немає болізні, ні печалі, ні зітхання, але життя нескінченне. Ікос Сам один єси безсмертний, що сотворив і збудував чоловіка, а ми – земні, з землі утворені і в тую ж землю підемо, бо так звелів ти, що утворив мене і сказав мені, що – ти земля є і в землю знову відійдеш, – куди всі ми, люди, підемо, з надгробним риданням, співаючи пісню «алилуя, алилуя, алилуя»! Пісня 7 Ірмос: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси. Владико Христе Боже, коли захочеш світ судити, пощади душу раба твого, що його нині від нас прийняв, кличе бо Тобі: «Отців Боже, благословен єси!» У райській розкоші, де веселяться душі праведних, тих, що послужили тобі, помісти душу раба твого, що співав вірно тобі: «Отців наших Боже, благословен єси». Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Юдейських трьох юнаків ти спас у вогні, в трьох особах прославлений, від вогню вічного позбав усопшого нині, що співав тобі вірно: отців наших Боже, благословен єси. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Ісая Жезлом назвав тебе, Чистая, Даниїл же – Скелею, Єзекиїл – Дверима, що ними пройде Христос, а ми тебе, істинною Богородицею іменуючи, величаємо. Пісня 8 Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель богочестивим прелюто розпалив, та, побачивши їх, визволених силою вищою, до Творця й Ізбавителя закликав: юнаки, благословіте, священики, прославте, люди, звеличуйте по всі віки. Свій шлях закінчивши, і до тебе вдавшись, Господи, переставлений, кличе нині: прости прогрішення, Христе Боже, і не засуди мене, коли всіх захочеш судити, вірно бо взивав я до тебе: всі діла Господні, Господа славте, і звеличуйте його по віки. Душу того, хто носив, хоча і не завжди, на рамені ярмо твоє і тягар твій легкий, о Владико, все ж у місці преподобних твоїх посели, співа бо тобі, Христе-Спасе: юнаки, благословіте, священики, прославте, люди звеличуйте його по віки. Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа! Безначальная Тройце Святая, Боже Отче, і Сине, і Душе Святий, до лику святих залічи душу нині переставленого раба твого і вогню вічного позбав, щоб він хвалив тебе, прославляючи во віки: діти, благословіте, священики, прославте, люди, звеличуйте його по віки. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Тебе, Діво, лики пророків передрікли, передбачивши тебе прозорливими очима: той Жезлом нарік Тебе, інший же – Східними Дверима, ще інший – Горою Нерукосічною, ми ж ісповідуємо Тебе воістину Богородицю, що Бога усіх породила: його ублагай упокоїти нині переставленого на всі віки. Пісня 9 Ірмос: Вжахнулося небо і кінці землі здивувалися з того, що Бог людям тілесно з’явився, й утроба твоя від небес просторіша стала. Тому, Богородице, чиноначалія ангельські і людські тебе величають. Ісусе, Боже мій, Спасе, Адама прийняв ти переступ і смерті зазнав, щоби людство від неї звільнити, милосердний, тому тебе молимо, милостивий: нині переставленого упокой як благий у дворах святих твоїх, ти бо єдиний всеблагий і милосердний. Нікого нема між людьми, милосердний, хто б не згрішив, тільки ти один, Ісусе Христе, що береш гріхи всього світу. Тому, очистивши твого раба від прогрішень, його у святих дворах твоїх учини: ти бо життя єси, спокій і світло, і веселість усіх, що Тобі вгодили. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Здивувалася вся природа людська, як Безначального Отця Син Єдинокровний плоть від Діви дією Духа Святого прийняв єси, і постраждав як людина, щоби оживити померлих. Тому й переставленого нині від нас, молимо тебе щиро, у країні живих як благий посели. І нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Невістою Тебе називаємо, Пречиста, Отця невидимого і Матір’ю Сина, що Духом Святим воплотився із тебе, – будь же молільницею за покійного раба твого, просимо, бо ти – помічниця для нас, земних. З любов’ю оспівуючи, тебе величаємо. Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Отче наш, ти що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого. Бо твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Тропар, гл. 6 Один за природою ти животворець, Христе, і благості воістину незглибима безодня, нині переставленого раба твого царства твого сподоби. Один бо ти маєш премного щедрот і безсмертя. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Богородичний Ти життя джерело породила, Владичице, – Спасителя світу Ісуса Господа, – його ревно моли, щоб сподобив життя нескінченного нині переставленого раба твого, ти бо християн єдина надійна помічниця. Господи, помилуй (12). Молитва Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі і надії життя вічного переставленого раба Твого, [ім’я] і як благий і чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і нищиш неправду, ослаби, відпусти і прости всі гріхи його вольні і невольнії, позбав його вічної муки і вогню геєнного і даруй йому причастя та насолоду твоїх вічних благ, що приготував ти для тих, хто любить тебе. Бо хоч і згрішив, та не відступив від тебе він, а безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, у Тройці славленого Бога, вірував, і Єдиницю в Тройці, і Тройцю в єдинстві православно до останнього подиху свого сповідував. Тому милостив будь ти йому і віру у тебе замість діл зарахуй, і зі святими твоїми як щедрий упокой, нема бо чоловіка, що живе й не грішить. Ти бо один без усякого гріха, і правда твоя – правда навік, і ти один є Бог милості і щедрот, і чоловіколюб’я, і тобі славу возсилаєм Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки віків. Люди: Амінь. Відпуст Премудрість. Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо. Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі. Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і навіки віків, амінь. Господи, помилуй (3). Христос істинний Бог наш, що живими і мертвими володіє, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу раба свого [ім’я], що переставився від нас, в оселях святих оселить і до праведних причислить, і нас помилує і спасе як благий і чоловіколюбець. Люди: Амінь. У блаженнім успенні вічний упокій подай, Господи, приснопам’ятному рабові твоєму [ім’я] і сотвори йому вічную пам’ять. Люди: Вічная пам’ять (3). Про читання псалтиря за померлих У Церкві здавна існує благочестивий звичай читати псалтир над тілом померлого. Псалтир можна читати безперервно до поховання померлого, а також після поховання. Це читання є молитвою до Господа за померлого, воно втішає близьких померлого і звертає їх помисли до Бога як остаточного пристановища кожного християнина. Порядок читання псалтиря у цьому випадку наступний: кожну катизму починаємо з «Прийдіте поклонімся...» (3); після кожного «Слава...» катизми читається молитва «Пом’яни, Господи Боже наш...» , а після закінчення катизми трисвяте до «Отче наш», заупокійні тропарі і молитва, що читається після кожної катизми. Читати псалтир над померлим може кожен благочестивий мирянин.
Джерело: МОЛИТОВНИЙ ПСАЛТИР Львів Монастир Монахів Студитського Уставу Видавничий відділ “Свічадо” 2000