Псалом 108
Псалом 108
1. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
2. бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
3. І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
4. обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
5. вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
6. Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
7. Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8. Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
9. Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
10. І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11. Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
12. Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
13. Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
14. Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15. Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
16. ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
17. Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
18. Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
19. Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
20. Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
21. А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
22. бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!…
23. Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
24. Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
25. і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають…
26. Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27. І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
28. Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
29. Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30. Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
31. бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!