Утреня з поклонами св. Андрія Критського

(після 4-ої неділі - в середу ввечері)

Примітки

На початку Канона на престолі світяться всі свічки і відчиняються святі двері; після 9-ої пісні святі двері замикаються. На катавасії повторяємо ірмос. Ірмоси і катавасії співаємо сидячи, а тропарі - стоячи. На Каноні, після кожного тропарчика, всі роблять доземний поклін. Де є звичай, священики б'ють поклони перед престолом; хористи, звичайно, роблять не доземні, але малі поклони.

Сідальний (г.7): Робітниками ниви твоєї* вчинив ти, Слове, апостолів твоїх,* що винищили ідолів і цим тебе, Владику,* проповідуючи між народами, побожно звеличили. Слава: Співами і піснями вшануймо,* премудрих апостолів Христа Бога,* провідників нашого . спасіння,* бо вони прогнали нечесть обманства,* і спасли світ, як самовидці Слова* і слуги, і друзі, і браття.
І нині: Радуйся, бо в тобі Слово стало тілом без переміни* і поселилось між нами* Радуйся, Чиста, апостолів і мучеників радосте і спасіння нас І вірних* Радуйся, Мати Христа Бога

Тоді 50-й псалом і Великий канон св. Андрія Критського:

Пісня 1

Ірмос (г.6):Помічник і покровитель був мені на спасіння.* Він Бог мій, і прославлю його;* Бог Отця мого, і величатиму його,* бо він славно прославився.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, слава тобі
З чого я почну плакати* над учинками нещасного життя мого?* Як же ж то я розпічну, Христе,*теперішнє моє ридання?* Але, як милосердний,дай мені сльози покаяння.
Наслідуючи переступ* первоствореного Адама,* втрачаю Бога* — вічне царство й щастя* - за гріхи мої.
Адама справедливо* вигнано з раю,* бо він не додержав* єдиної заповіді твоєї, Спасителю.* Що ж доведеться терпіти мені,* що раз у раз відкидаю* твої животворні веління?
Більше від Каїнового моє убивство;* живши для тіла,* свідомо стаю убивцею душі,* звернувши проти неї зброю* лихих діл моїх.
Не перейнявшись Авелевою праведністю, Ісусе,* І ніколи не приношу тобі ані дарів приємних,* ані діл боговгодних,* ані жертви чистої,* ані життя , І бездоганного.
Агнче Божий,* що взяв гріхи всіх.* Здійми з мене важкий тягар гріхів* і, як милосердний,* дай мені сльози покаяння.
Не погидуй мною, Спасителю,* не відкинь мене від лиця твого* Здійми з мене важкий тягар гріхів* і, як милосердний,* дай мені прощення провин.
Вільні і невільні* провини мої,* явні і таємні,* , всі відомі і невідомі,* - прости, Спасителю, як Бог, очисти і спаси мене.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Від божественного промислу з неба* дай мені світлосяйну благодать,* щоб уникнути мені темряву пристрастей* і щиро оспівувати* чудові подвиги життя твого, Маріє.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Молитвами твоїми, Андрію,* визволи нас, молимось,* від пристрастей безчесних* та спільниками царства Христового покажи нині тих,* що з вірою і любов'ю оспівують тебе, хвальний.
Слава: Тройце Надвічна* Ми в єдності тобі поклоняємося* Здійми з нас важкий тягар гріхів* і, як милосердна,* дай нам сльози умиленности.
І нині: Богородице, надіє й охороно тих,* що оспівують тебе* Здійми з нас важкий тягар гріхів* і, як Владичиця Чиста,* прийми нас - каянників.

Пісня 2

Ірмос (г.6): Дивіться, дивіться:* Я - Бог, що манну, як дощ, послав* і воду з каменя виточив давно в пустелі людям моїм* - єдино правицею і силою моєю.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
«Дивіться, дивіться, що я - Бог».* - Послухай, душе моя, Господа,* що так взиває.* Залиш колишній гріх і бійся його,* як праведного та як суддю і Бога.
Покалічено, поранено мене* Ось стріли ворожі* пробили мою душу й тіло,* ось рани, струпи й умлівання* кричать про удари самовільних пристрастей моїх.
Збагніть і дивіться: Я - Бог,* що досліджує серця* і розсуджує думки,* викриває вчинки й палить гріхи* та захищає сироту, покірного і вбогого.
Згадавши всіх, що жили до Закону, душе,* ти не була подібною до Сета,* не наслідувала ні Еноха,* ні Еноха в небо взятого, ані Ноя,* а була дал?кою від життя праведників.
Ти єдина, душе моя,* відкрила безодні гніву Бога твого* й затопила, як землю,* все тіло, діла й життя,* і залишилась поза спасенним ковчегом.
О, як же я вподібнююся* до стародавнього вбивці Ламеха,* пристрасними пориваннями вбивши душу - як чоловіка,* розум - як юнака, і тіло моє - як брата,* неначе Каїн-убивця.
Ти мудрувала, душе,* поставити башту* і збудувати кріпость своєю пожадливістю,* але зупинив Творець задуми твої* і до землі кинув вигадки твої".
Злив колись Господь дощ Божого вогню* на огидну розпусту* і спалив содом'ян.* А ти, душе, запалила вогонь пекельний* і готова в ньому страшно горіти.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Загибаючи в безодні зла,* простягла ти, Маріє, свої руки* до милосердного Бога,* і він, всіляко шукаючи твого навернення,* як Петрові, простягнув тобі божественну руку.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Дивись, дивись, душе моя,* на чоловіколюбство Бога й Владики* Перед кінцем із сльозами* приладь до нього, взиваючи:* За молитвами Андрія, Спасе, помилуй мене.
Слава: Безпочаткова, нестворена Тройце,* нероздільна Односте* Прийми нас, що каємось, спаси нас грішних* Твої ми створіння, не покинь нас,* а помилуй і визволи від присуду на муки.
І нині: Пречиста Владичице Богородице,* надіє тих, що звертаються до тебе,* - пристановища тих, що серед бурі* Милостивого Творця і Сина твого* уласкав і до нас молитвами своїми.

Пісня 3

Ірмос (г.6): Утверди, Господи,* на камені заповітів своїх захитане серце моє,* бо ти єдиний - Святий і Господь.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Згрішили ми, Господи,* згрішили перед тобою.* Очисти нас* Нема бо серед людей когось,* хто нас переважив би гріхами.
Ти знала, душе моя,* про драбину від землі до неба,* що з'явилась Якову.* Чому ж ти не обрала* безпечної основи побожности?
Наслідуй священика Божого* і самотнього царя* Мелхиседека* - подобу життя Христового* у світі серед людей.
Залиш, душе моя, гріх,* як землю Харран,* та йди в землю,* що її успадкував Авраам,* з якої витікає вічно живе нетління.
Знаючи, нещасна* душе моя,* як Ісаака принесено таїнственно* в нову жертву всепалення Господеві,* наслідуй його готовість.
Тікай, душе моя,* від полум'я гріхів* Тікай, як Лот, від Содому й Гомори* Тікай від огню* усякого нерозумного бажання
Помилуй, Господи,* - благаю тебе* - помилуй мене,* коли з ангелами своїми* прийдеш усім віддати по заслузі вчинків.
Не відкинь, Владико,* благання тих, що оспівують тебе,* а змилосердься, Чоловіколюбче,* і подай відпущення тим,* що з вірою просять.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Захоплено мене, Мати,* бурею та хвилюванням провин,* але ти сама нині* спаси мене й приведи до пристановища* божественного покаяння.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Молитвами твоїми випроси* і мені відпущення провин,* Андрію - святителю Критський,* бо ти найкраще знаєш* тайну покаяння.
Слава: Тройце нескладна, нестворена,* Істото безпочаткова,* у трьох Особах оспівувана* Спаси нас, що з вірою* поклоняємось владі твоїй.
І нині: Від Отця споконвічно родженого Сина* ти, Богородице,* не знавши мужа, в часі породила* і, дивне чудо* - кормивши, залишилася Дівою.

Пісня 4

Ірмос (г.6): Почув пророк про твій прихід, Господи,* і вжахнувся, що ти хочеш від Діви родитися* і людям з'явитися, та й сказав:* Почув я вістку про тебе і вжахнувся.* Слава силі твоїй, Господи
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Прокинься, душе моя, подумай про вчинки,* що ти їх заподіяла* Постав їх перед очі й пролий краплі сліз твоїх,* сміливо визнай Христові* свої вчинки й думки та виправдайся.
Нема в житті ані гріха, ані вчинку, ані зла,* яке ми не заподіяли, Спасителю,* розумом, словом, волею,* нагрішивши бажанням і думкою, і ділом* так, як ніколи ніхто інший.
Чувши про Йова, що сидів на гною і виправдався,* ти не наслідувала, душе моя, його мужности;* не мала твердої волі в усьому,* що взнала, що бачила, що спробувала,* а показала себе не терплячою.
Тіло своє і кров ти віддав* за всіх, Спасе, бувши розп'ятим:* тіло - щоб мене відновити, кров -щоб мене обмити;* і духа віддав ти, Христе,* щоб привести мене до Отця твого.
Спасіння довершив ти на землі,* Милосердний,* щоб ми спаслися.* Добровільно на дереві ти був розп'ятий,* замкнений Едем відчинився;* небо і земля, створіння і всі спасенні народи* поклоняються тобі.
З твого боку кров з водою,* що виточила прощення,* нехай буде мені обмиванням і питтям,* щоб мені очиститися і одним, і другим,* показуючи і вживаючи,* як масть і пиття, Спасе,* твої животворні слова.
Я - поза світлицею.* Позбавлено мене весілля, воднораз і вечері.* Світильник загас без оливи,*світлицю замкнено під час мого сну; вечеря скінчилася,* а мене, зв'язавши руки і ноги, геть викинуто.
Чашу має Церква - животворний бік твій, Спасителю наш,* з якого для нас витекла подвійна течія:* Відпущення і просвічення* на зразок обох укупі заповітів,* — старого і нового.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
В тілі провадивши життя безтілесне ти, Преподбна,* дійсно одержала від Бога найбільшу благодать.* Ти захищаєш тих, що з вірою тебе шанують,* тож благаємо тебе:* Молитвами своїми визволь нас від усяких напастей.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Андрію, похвало отців* Стоявши перед божественною Тройцею,* не переставай благати молитвами своїми,* щоб визволитися від мук нам,* і що з любов'ю призиваємо,* Всехвальний, тебе* святителя Божого, славу Криту. Слава: Неподільним в Істоті, незлитим в Особах* визнаємо тебе, Троїчне єдине Божество,* одновладне та спільнопрестольне,* виголошуючи тобі пісню велику,* що на небі тричі співається.
І нині: І народжуєш, як Діва,* і весь час по природі Дівою перебуваєш.* Народжений відновляє закони природи:* лоно дівоче народжує.* Де Бог хоче,* подолує лад природний,* він бо творить, що хоче.

Пісня 5

Ірмос (г.6): З ночі чуваючи, Чоловіколюбче,* просвіти - молюся* - і веди мене по заповітах твоїх І та навчи мене, Спасе,* творити волю твою.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, І слава тобі.
Серед ночі повсякчас* проходило життя моє,* бо темрявою-імлою глибокою* була для мене ніч гріха;* але дитиною дня покажи мене, Спасе.
Сповідаюся тобі, Христе Царю:* Гріхів моїх стільки,* як колись у тих братів,* що продали Йосифа* - плід чистоти й невинности.
Йосифа праведного* чистий його розум наслідуй,* нещасна й недосвідчена душе* Не брудися і не чини беззаконня* повсякчас нерозсудливими пориваннями.
Мойсеїв жезл уявляй, душе,* що, вдаривши по морю,* згущає безодню,* образом хреста божественного,* за допомогою якого і ти можеш багато зробити.
Пощади, Господи, пощади* створіння своє* Прости мені мої гріхи,* бо ти сам один чистий по природі* і, крім тебе, нікого іншого без гріха немає.
Заради мене ти, Богом бувши,* прийняв мій вигляд і чудеса творив:* зціляв прокажених, оздоровлював розслаблених,* і кровотечу в жінки спинив ти, Спасителю, дотиком одежі.
Хоч ти й незглибна криниця, Владико,* але виточи мені воду з пречистих жил твоїх,* щоб і мені, як самарянці, напившись,* більш не хотілося пити,* бо ти точиш струмки життя.
Сілоамом нехай будуть* для мене сльози мої,* Владико Господи,* щоб мені, обмивши зіниці серця,* духовно побачити тебе, Світло надвічне.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Перейшовши через Йордан,* ти знайшла безболісний спокій,* уникнувши тілесні похоті.* Від неї й нас визволи, Преподобна,* молитвами своїми.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Як обраного і найвидатнішого серед пастирів,* з великою любов'ю та пошаною благаю тебе,* Андрію премудрий,* щоб, за молитвами твоїми,* одержати спасіння і життя вічне. Слава: Прославляємо тебе, Тройце,* Єдиного Бога:* Святий, Святий, Святий,* Отче, Сину і Душе, нескладна Істото, Односте,* якій вічно поклоняються.
І нині: Від тебе, нетлінна* й непорочна Мати Діво,* Бог, що віки створив,* одягнувся в мою істоту* і з собою з'єднав людську природу.

Пісня 6

Ірмос (г.6): Закликали ми всім серцем нашим до щедрого Бога,* і він почув нас з аду найглибшого * та вивів із тління життя наше.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, і слава тобі.
Щиро приносимо тобі, Спасителю,* сльози очей наших* і зітхання з глибини серця,* взиваючи: Боже,* согрішили ми перед тобою
Хвилі гріхів моїх, Спасителю,* повернувшись, нагло вкрили мене,* як колись у Червонім морі, єгиптян та колісниці.
Нерозумне бажання ти мала, душе,* як давній Ізраїль,* бо замість божественної манни,* ти нерозважно воліла* ласе задоволення пристрастей.
Криниці хананейських думок, душе,* ти воліла більш ніж джерело того каменя,* з якого річка премудрости,* як чаша,* виливає струмки богопізнання.
Як спас ти Петра, скоро він закликав,* поспіши спасти й мене, Спасителю.* Врятуй мене від звіра,* простягнувши свою руку,* і виведи з глибини гріха.
Як пристановище затишне* знаю тебе, Владико Христе* Поспіши ж визволити мене* з безвихідних глибин * гріха й одчаю.
Я - та царська драхма,* що давно загубилася в тебе, Спасителю,* тож запаливши світильник, і твого Предтечу,* пошукай, Слове,* і знайди твій образ.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Щоб загасити полум'я пристрастей,* ти, Маріє, палаючи душею,* повсякчас проливала сльози;* благодать їхню дай і нам* - слугам твоїм.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Знаючи тебе, Андрію,* як пастиря, святителя критського* і молільника всього світу,* припадаю до тебе й взиваю:* Визволь мене, Отче, з глибин гріха
Слава: Я - Тройця нескладна,* нероздільна;* розподілена в Особах і Одність,* з'єднана за природою,* - промовляє Отець, Син і Дух Божий.
І нині: Ти, Непорочна, породила нам Бога,* що прийняв наш вигляд.* Його, як Творця всього,*благай, Богородице,* щоб виправдатися нам молитвами твоїми.
Кондак (г.6):. Душе моя, душе моя, встань Чого ти спиш?* Кінець наближається і будеш тривожитися,* Підведись же, щоб помилував тебе Христос Бог,* що всюди є і все наповняє.
Ікос: Бачивши, що доступним стало Христове лікування й оздоровлення,* яке від нього виходило для Адама,* диявол уразився, страждав і бідкався,* та й до своїх друзів закликав:* Що ж я зроблю Синові Марії?* Убиває мене той Вифлеємець, що всюди є і все наповняє. Тоді Блаженні... з малими поклонами (г.6): У царстві твоїм, коли прийдеш,* пом'яни нас, Господи.
Блаженні вбогі духом,* бо їхнє царство небесне.
Блаженні ті, що плачуть,* бо вони втішаться.
Блаженні лагідні,* бо вони успадкують землю.
Блаженні голодні та спраглі справедливости,* бо вони наситяться.
Блаженні милосердні,* бо вони помилувані будуть.
Блаженні чисті серцем,* бо вони Бога побачать.
Блаженні миротворці,* бо вони синами Божими назвуться.
Блаженні переслідувані за правду,* бо їхнє царство небесне.
Блаженні ви, коли вас будуть зневажати,* гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.
Радійте і веселіться,* бо нагорода ваша велика на небі.
Слава: Безпочатковому народженню й походженню* - Отцю Родителеві поклоняюся,* прославляю Сина народженого,* оспівую Духа Святого,* що засяяв з Отцем і Сином.
І нині: Надприродному народженню твоєму поклоняємось, Богородице,* не розділяючи за природами слави Дитини твоєї.* Він бо, Один Особою,* визнається у двох природах.

Пісня 7

Ірмос (г.6): Согрішили ми, чинили беззаконня і неправду перед тобою;* не додержали й не робили, як ти нам заповідав,* та не покинь нас до кінця, Боже отців.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Таємниці мого серця відкриваю тобі, Судді моєму:* Зглянься на смирення моє, зглянься і на журбу мою;* зваж нині на моє покаяння* і сам помилуй мене,* як милосердний, Боже отців.
Беззаконство до беззаконства долучив колись Давид,* додавши до вбивства перелюб;* але ж негайно він виявив і каяття подвійне.* А ти, душе, ще гірше заподіявши,* не покаялась перед Богом.
Колись Давид змальовуючи, немов на картині,* написав пісню, що виказує заподіяний ним вчинок,* кличучи: Помилуй мене,* бо согрішив я перед тобою Єдиним,* Богом усіх - сам мене очисти. Дивний Соломон,* повний дару премудрости,* що зло вчинив і відступив від Бога;* ти ж, душе, сама стала подібна до нього* своїм життям ганебним.
Небо зачинилося для тебе, душе,* і голод найшов від Бога на тебе, як колись на Ахава за те,* що він не скорився словам Іллі Тесвітянина.*
Будь же подібною до сарептянки,* що нагодувала пророка.
Припадаю до тебе й приношу тобі, як сльози, слова мої:* Грішу більше, як блудниця,* і беззаконня чиню, як ніхто інший на землі;* але змилосердься, Владико, над створінням своїм* та знову поклич мене.
Через переступ заповідей твоїх* затерся в мені образ твій, зів'яла вся краса* і загас світильник від пристрастей.*
Змилуйся ж, Спасителю, і подай мені радість,* - як співає Давид.
Навернися, покайся, відкрий заховане,* скажи Богові всевідучому:* Ти знаєш мої таємниці, Спасителю єдиний,* але сам помилуй мене,* як співає Давид, з милости твоєї.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Кого ти полюбила, кого обрала,* для кого тіло морила,* того - Христа благай нині, Преподобна,* за слуг, щоб з ласки своєї до всіх нас* він подав спокійне пристановище тим, які його почитають.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
На камені віри закріпи мене, Отче,* молитвами твоїми,* Божим страхом охороняючи мене,* і подай мені покаяння; молюся тобі, Андрію:* Визволь мене з сітей ворогів, що мене шукають.
Слава: Тройце нескладна,* нероздільна, єдиносущна й одна природо* Світла і світло - Троє святих і Одно святе,* Бог - Тройця піснями прославляється;* оспівуй же й душе, прослав Життя і Бога всіх живих.
І нині: Оспівуємо тебе, благословимо тебе,* поклоняємось тобі, Богородице,* бо ти породила Єдиного з нероздільної Тройці - Христа Бога* і сама небесне відчинила нам,* що на землі перебуваємо.

Пісня 8

Ірмос (г.6): Кого воїнства небесні виславляють,* і бояться херувими й серафими,* того всі істоти й створіння,* оспівуйте, благословляйте і вихваляйте по всі віки.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Помилуй нас грішних, Спасителю,* пробуди наш розум до навернення,* прийми наше каяття, милостивий будь до благань наших.* Згрішили ми перед тобою, Спасе;* у беззаконні ми жили -помилуй нас.
Ти чула, душе, про ніневітян,* як вони в рядні й на попелі каялися перед Богом.* Ти їх не наслідувала,* а показалася гіршою за всіх,* що до Закону й після Закону нагрішили.
Судде праведний, Спасителю* Помилуй і визволь мене від вогню й кари,* бо після суду я по правді маю їм підлягати;* прости мені поки прийде кінець* за доброчесність і покаяння.
Як розбійник, взиваю до тебе:* Пом'яни мене* Як Петро, я плачу гірко:* Відпусти мені, Спасителю* Кличу, як митар,* плачу, як блудниця:* Прийми моє ридання, як колись ханаанянки
Вилікуй гнилизну нещасної душі моєї,* Лікарю єдиний, Спасителю* Приклади мені, як пластир,* оливу й вино* — діла покаяння і жаль із сльозами.
Виливаючи посудину сліз,* як миро на твою голову, Спасителю,* взиваю до тебе, як та блудниця, що милости шукає:* Приношу моління і благаю,* щоб одержати прощення.
Помилуй, Спасе, створіння твоє* і, як пастир, відшукай загублене,* охорони заблукане,* врятуй від вовка і зроби мене ягням* в отарі твоїх овець.
Коли ти, Милосердний, сядеш, як суддя,* і об'явиш велику славу твою, Спасителю,* о, який то страх тоді буде* Вогонь палатиме й усі тремтітимуть* перед страшним судом твоїм.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Мати незахідного Світла,* просвітивши, вйзволила тебе з темряви пристрастей;* тож, прийнявши благодать Духа,* просвіти, Маріє, тих,* що з вірою тебе вихваляють.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Андрію Критський,* похвало велична, благаю тебе:* Маючи сміливість перед Богом,* як учитель покаяння і слава преподобних,* молися, щоб, за молитвами твоїми,* одержати мені визволення* з кайданів беззаконня.
Стих: Благословимо Отця, і Сина,* і Святого Духа Господа. Безпочатковий Отче,* рівнобезпочатковий Сину,* Утішителю ласкавий, Душе правди* Божого Слова Родителю,* Слово Отця безпочаткового,* Душе живий і творчий,* Тройце - Односте, помилуй нас.
І нині: Наче з пурпурової тканини, Пречиста,* у лоні твоїм виткано духовну багряницю* - тіло Еммануїла;* тому справжньою Богородицею* ми тебе величаємо.

Пісня 9

Диякон або священик виголошує: Богородицю і Матір Світла в піснях звеличаймо
Хор співає: Величає душа моя Господа...
Ірмос (г.6): Безсімейного зачаття народження несказанне,* Матері пречистої нетлінний плід, бо народження Бога відновляє природу;* тому тебе всі роди, як богоневісну матір, величаємо.
Стих перед кожним тропарем: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Розум струпом став, тіло ослабло,* дух хворіє, слово безсиле, життя завмирає,* кінець при дверях.* Що ж робитимеш, нещасна душе моя,* коли Суддя прийде дослідити діла твої
Закон сили не має, Євангеліє не діє,* все Письмо занехаяно в тобі,* пророки та всяке слово правди даремні;* намножилось ран у тебе, душе,* і нема лікаря, що тебе оздоровив би.
Із новозавітнього Письма наводжу тобі приклади,* що ведуть тебе, душе, до умиленности;* отже, наслідуй праведних, а від грішних відвертайся,* й умилостив Христа молитвами,* постом, чистотою та побожністю.
Христос став чоловіком,* закликав до каяття розбійників і блудниць.* Покайся, душе* Вже відчинено двері царства і попер?д тебе його досягають* фарисеї, митарі та перелюбники, покаявшись.
Господь, постивши сорок днів у пустині,* нарешті зголоднів, як людина.* Не лінуйся, душе,* коли причепиться до тебе ворог,* але молитвою і постом відкидай його від себе.
У пустині оселився Предтеча благодаті* й уся Юдея та Самарія* сходилася слухати його* і визнавати гріхи свої, охоче христившись,* а ти, душе, їх не наслідувала.
Христос оздоровив розслабленого* й він узяв постіль свою;* підняв померлого юнака - сина вдови,* зцілив слугу сотника й об'явив себе самарянці,* показавши тобі, душе, як служити Богові в дусі.
Створіння тремтіло, бачивши тебе розп'ятого;* гори й каміння зо страху розпадалися,* земля тряслася, ад розкрився,* і світло серед дня затьмилося,* побачивши тебе, Ісусе, до хреста прибитого.
Стих: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Умилостив Творця до тих,* що вихваляють тебе, преподобна Мати,* щоб визволитись нам від скорбот і журби,* які звідусіль надходять на нас;* щоб, урятувавшись від спокус,* ми невпинно величали Господа,* що тебе прославив.
Стих: Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас.
Андрію чесний,* отче всехвальний, пастирю критський* Не переставай молитися за тих,* які оспівують тебе,* щоб визволитися від гніву, журби, тління* і тяжких провин усім нам,* що з вірою шануємо твою пам'ять. Слава: Тройце єдиносущна,* Односте Триістотна* Оспівуємо тебе, Отця славлячи,* Сина вихваляючи й Духові поклоняючись,* - єдиній Істоті* - Богові істинному,* Життю й Царству живущому, безконечному.
І нині: З усіма родами ублажаемо тебе,* Мати і Діво:* Через тебе ми визволилися* від прокляття,* бо ти нам породила Господа - нашу радість.
Достойно є воістину; посний світильний (г.7); псалми похвальні; мале славослов'я та єктенія: Сповнім ранішню молитву; тоді наступні стихири:
Стихири на стиховні (г.8): Попавши на розбійницькі стежки, душе моя,* ти тяжко зранила себе гріхами своїми,* передавши себе ворогам нерозумним.* Тому, поки ще маєш час, щиро заклич:* Надіє безнадійних, життя безпорадних,* Спасителю, підведи й спаси мене
Стих: Насити нас уранці... Господи, апостоли, гаряче полюбивши тебе на землі,* все за сміття вважали, аби лиш тебе єдиного здобути,* і за тебе віддали свої тіла на рани;* тому й були прославлені та й моляться за душі наші.
Стих: І ласка Господа ...
Вдягнувши на себе, як слід, панцир віри* і озброївшись хрестом, явились ви сміливими воїнами;* хоробро спротивилися мучителям,* подолали диявольський обман* і, як переможці, вдостоїлись вінків.* Тому моліться завжди за нас, щоб спаслися душі наші.
Слава і нині: Голос твоїх слуг почуй,* Всечиста Богородице Діво,* і невпинно моли,* щоб дарувати нам відпущення гріхів і мир.
Добре воно; Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; Стоячи в храмі - і далі посна Утреня до кінця.