Сад Гетсиманський

1. Сад Гетсиманський нічкою вкрився І одягнувся в траурний плащ, Слухав уважно, як Господь молився, Чув він зітхання і жалісний плач. 2. Сад Гетсиманський вкрився імлою І перед бурею вмить занімів. Бачимо чашу із Кров'ю святою, Юдину зраду, насильство катів. 3. Сад Гетсиманський впізнав свого Бога, Що свої руки до неба підняв. З трепетом серця вливалась тривога, Морок і жах всю душу проймав.