Двадцять дев'ятий день

Ісус Христос упадав другий раз під хрестом Стація VII Глянь, як Господь Ісус бере від Симеона знову хрест на свої рамена і його несе. Сили покидають Ісуса, Він заточується, мліє й упадає другий раз під хрестом. Цей упадок був важчий, ніж перший, дерево хреста дуже придавило Спасителя. Уяви собі, як кати Його проклинають, як старшина юдейська тішиться з цього, як Найсвятіша Мати і побожні невісти заносяться від плачу. Ісус Христос з останніх сил підноситься зі землі, і з великим болем приймає хрест із рук катів. Але тепер поступає вже вільніше. Найсвятіша Його Кров скапує по дорозі. О Господи, Ісусе Христе, якою ж болючою для Тебе є ця Хресна дорога! Як олень, прошитий стрілою, так Ти, Ісусе, залишаєш по собі криваві сліди. Безконечна Твоя любов до нас пробила Твоє Серце, ця любов витискає з Нього Твою Кров! Пробий, Ісусе, і наші серця стрілою любові! Нехай ця Христова мужність буде для нас наукою тоді, як ми підіймаємося до добрих діл для Господа Бога. Кожна жертва є важкою, кожний обов'язок є хрестом. Кілька осіб починає найкращі діла, а після уступає задля деяких труднощів. Не зупиняймось в доброму! Якщо мужність буде нас покидати, звернімося до Найсвятішого Серця Ісуса, і просім Його про силу й постійність у розпочатому ділі. Серце Ісуса, допомагай нам! Постановлення: Коли хто зажадає, щоб йому допомогти в добрій справі, не відмовлятиму. Приклад: Щоб бути СВЯТИМ, не треба надзвичайних речей, великих жертв для Господа Бога. Достатньо, коли людина застерігається гріха, коли при своїх, щоденних обов'язках є вірною Господу Богу. Доказом цього є св. Іван Берхманс. В його житті не бачимо нічого надзвичайного. Його святість була в тому, що він заховував вірно всі приписи і правила монаші. Умираючи, взяв він до рук вервицю, правила монаші та хрест, і сказав: "Ті три речі були мені в житті найдорожчі і з ними хочу вмерти". Лев XIII зарахував його 1887 року до святих.