Двадцять четвертий день

Ісус Христос обтяжений хрестом Стація II Зверни увагу на те, що каже далі Святе Євангеліє: "Тоді видав Його їм, щоб Його розп'яли. І взяли Ісуса. І несучи свій хрест, вийшов на те місце, що зветься лобне місце, а по-єврейськи Голгофа" (Ів. 19, 16-17). Душе християнська, глянь на той важкий та великий хрест. Він був довжиною 15 м, а шириною 8 м. І той тягар вкладають на побиті та зболілі Христові рамена. Його ослабле тіло зігнулося під тим тягарем, але Його душа зраділа. Він як найвищий священик радіє, що приносить найбільшу жертву своєму Небесному Отцю за спасіння світу. Коли св. Андрій з такою ж радістю витав хреста, коли його мали на ньому розп'яти, то набагато більше тішилося те Пресвяте Серце Христове, як побачило хрест: "Радіти буде, мов велет, щоби перейти дорогу свою" (Пс. 18, 7). Тут якраз приходить на думку той милосердний і самарянин, що зустрів на дорозі зраненого чоловіка. І змилосердився над бідним чоловіком, не хотів його такого побитого залишати. Налив вина й оливи на його рани, взяв на свого осла, і завіз до гостинниці. О який же Ти, Господи Icyсе, безконечно милосердний для мене. Ти в рани моєї душі, завдані проклятими чортами, ллєш вино своєї крові й оливу Божої ласки. Береш ту бідну душу на свої рамена, несеш до гостинниці спокою і щастя! Як же Тобі дякую за Твоє милосердя. Господь Ісус Христос, розпочинаючи великим серцем свою Хресну дорогу, взиває, щоб і я ніс свій хрест відважно і постійно. Та зжалься, Боже, коли я малодушний в терпіннях, які мене стрічають. Я хотів би брати участь у піднесенні Христової хвали, яку дізнавали учні при Господньому Преображенні; я хотів би мати уділ в солодощах Св. Причастя, яких Апостоли зазнавали при ламанні хліба. Але коли Господь Ісус зішле хрест на мене, не хочу його нести, або ж нарікаю, що він довгий та важкий і т. д. А тимчасом знаю, що Господь Ісус покладає на кожного такий хрест, який відповідає його успособленню й силам. Дай мені, Господи Ісусе, замилування до хреста. Постановлення: Буду від часу до часу пригадувати цю правду, що Господь Бог веде до неба своїх вибраних дорогою хреста. Приклад: Один слуга Божий, котрий хотів щиро служити Господу Богу, нарікав на хрест, який Господь Бог на нього зіслав. Одного разу допустив на нього Господь Бог наступний сон. Здавалося йому, що на пустому полі бачив багато ангелів, котрі з великого стосу беруть хрести, призначені для людей. Між іншими бачить свого ангела-хоронителя, котрий його запрошує, щоби замість дотеперішнього хреста вибирав собі інший. Бере один хрест на рамена, та він видається йому невигідний, задовгий. Вибирає інший, на вигляд малий, гарний, але не може його піднести, бо заважкий. Бере менший, і цей йому не подобається. Наприкінці знаходить хрест, котрий видається йому зі всіх найвідповідніший, і каже, що цей собі вибирає. Ангел-хоронитель похвалив його за цей вибір. Слуга Божий, приглянувшись до нього краще, побачив, що це той самий хрест, що дотепер його носив.