Проти порожнього світового знання
Господь. Сину, нехай не турбують тебе гарненькі і велемудрі слова людей, бо царство Боже не в словах, а в силі (І Кр. 4,20).
Вважай на мої слова, що запалюють серця і просвічують уми, рожалюють і всіляко потішають.
Ніколи не читай мого слова для того, щоб показати свою велику вченість або мудрість.
Навчайся радше для гріхів завмирати, бо це принесе тобі більше користі, ніж знання багатьох складних наукових питань.
Хоч багато читаєш і знаєш, все-таки мусиш вертатися до єдиного першоджерела.
Я є той, хто навчає людину і дає малолітнім ясніше розуміння, ніж людина може навчити.
До кого я промовляю, той зразу ж стане мудрим і зробить великий духовний поступ.
Горе тим, що в людей вивідують багато цікавих речей, а мало що дбають про спосіб як мені служити!
Прийде такий час. Коли з`явиться Вчитель вчителів, Христос, Господь ангелів, щоб послухати, чого кожний навчився, - цебто, щоб розгледіти совість кожного зокрема.
І тоді зі свічкою перешукається Єрусалим (Соф. 1,12) і виявиться те, що в темноті ховалося, а переконуючі язики замовкнуть.
Я є той, хто в одну мить так піднесе вгору покірливий розум, що він більше збагне основ віковічної правди, ніж коли б вчився у вузах десять років.
Я навчаю без гучних слів, без плутанини здогадів, без гордої слави, без потреби доказів.
Я є той, хто навчає погорджувати земними благами, мати нехіть до речей дочасних, шукати вічних дібр, вічні любити, ухилятися від почестей, не піддаватися згіршенням, всю надію покладати на мене, крім мене нічого більше не бажати і над усе мене гаряче любити.
Бо один чоловік через те, що мене сердечно любив, навчився Божих правд і провіщав чудесні речі.
Він зробив більший поступ тим, що покинув усе, ніж коли б навчався велемудрих наук.
Але до одних я промовляю загально, до інших докладно; декому я являюсь миленько, в знаках і образах, іншим в ясному світлі об`являю тайни.
У книжках слово однакове, але не всіх воно однаково навчає, а я правди в серці навчаю, прозираю в його глибінь, читаю думки, заохочую до творення і наділяю кожного так, як пізнаю його за гідного.