Про добрий лад у дочасних справах і про те, як удаватися до Бога у небезпеках
Господь. Сину, до того маєш пильно прямувати, щоб всюди і в кожній справі та занятті дочасними справами був у серці вільним і паном своєї волі, щоб усе тобі підлягало, а не ти підлягав.
Щоб ти був паном і орудником своїх справ, а не їхнім слугою і наймитом.
Радше визволеним і правдивим приходьком, що переймає спадщину і свободу синів Божих.
Вони одним оком дивляться на проминаючі речі, а другим на небо.
Дочасні речі не приманюють і не прив`язують їх до себе, але вони радше послуговуються ними, як Бог наказав і найвищий Творець розпорядив. Він у час сотворення нічого не залишив невпорядкованого.
Коли ти також на кожний випадок дивишся тільки поверхово, і на те, що бачиш і чуєш, не споглядаєш тілесним оком, але в кожній справі разом з Мойсеєм зразу ж увіходиш у шатро Господнє, щоб із Господом порадитися, - то нераз почуєш Господню відповідь і повернешся напоумлений про багато подій, сьогочасних і майбутніх.
Бо Мойсей завжди вдавався до шатра, коли треба було розв`язати сумніви і питання, і шукав допомоги у молитві, щоб відвернути небезпеки і переслідування людей.
Так і ти повинен забігати у потаємне місце свого серця і гаряче молитися за Божу пораду.
Бо тому-то, як читаємо, Гаваоніти увійшли в довіру до Ісуса Навина і людей ізраїльських, а ці зразу не спитали голосу Господнього, надто діймаючи віри солодким словам, далися здурити облудним милосердям.