Проти обмовних язиків

Господь. Сину, не смутись тим, коли хто не добре про тебе думає або скаже таке, чого тобі неприємно слухати. Ти повинен ще гірше про себе думати і нікого не вважати гіршим, ніж ти сам. Коли живеш духовно, не будеш так зважати на швидкоплинні слова. Неабияка це мудрість: у прикру хвилину промовчати і серцем звернутися до мене й не турбуватися людським осудом. Хай твій спокій не основується на людських язиках: бо чи вони добре, чи зле тебе зрозуміли, то це ще не означає, що ти став іншою людиною. Де є правдивий мир і правдива слава? Чи ж не у мене? А хто не дбає про те, щоб сподобатися людям і не боїться викликати в них антипатії, той зазнає великого спокою. З невпорядкованої любові і марного страху постає весь неспокій серця і розсіяння думок.