Про чисте серце і добрий намір

На двох крилах людина злітає понад земним світом, а саме на крилах правоти і чистоти. Правота має бути в намірі, а чистота в почутті. Правота шукає Бога, чистота знаходить Його і радіє Ним. Коли станеш вільним від не владнаного почуття в серці, ні в якій добрій справі не матимеш перешкоди. Коли нічого іншого не прагнеш і не шукаєш, а тільки волі Божої і добра ближнього, то досягнеш свободи серця. Коли твоє серце буде чисте і праведне, тоді кожне створіння стане тобі дзеркалом життя і книгою святої науки. Немає створіння настільки дрібного і нікчемного, яке б не виявляло Божої досконалості. Коли твоє серце буде добре й чисте, тоді все без перешкоди побачиш і як слід зрозумієш. Чисте серце прозирає в небо і пекло. Хто який є в серці, так він судить словами. Якщо є якась радість на світі, то зазнає її неодмінно людина чиста серцем. А коли є якась мука і скрута, то найбільше вона дається нечистій совісті. Як залізо, вкинуте у вогонь, тратить іржу і розпікається, так і людина, яка всім серцем тулиться до Бога, скидає з себе лінощі і перетворюється зовсім у нову людину. Як тільки людина почне ледащіти, тоді вона боїться й легенької праці і радо приймає втіху від світу. Але як тільки вона зробить зусилля, щоб перемогти себе і мужньо йти по Божій дорозі, тоді вже менше відчуває те, що давніше важко їй давалося.