Псалом 57

1. Для дириґента хору. На спів: «не вигуби». Золотий псалом Давидів. 2. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите? 3. Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі. 4. Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці, 5. їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє, 6. що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного! 7. Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи, 8. нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі, 9. бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! 10. Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену! 11. А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! 12. І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!