Псалом 2

Псалом 2

1. Чого то племена бунтують, а народи задумують марне? 2. Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця: 3. Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута! 4. Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє! 5. Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді: 6. Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою. 7. Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. 8. Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі! 9. Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд гончарський… 10. А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі: 11. Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням! 12. Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється! (Псалми 2:1-12)