Псалом 101

1. Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. 2. Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе! 3. Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене! 4. Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі… 5. Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій… 6. Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості… 7. Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн! 8. Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі… 9. Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене! 10. І попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую, 11. через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене… 12. Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава! 13. А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід. 14. Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець, 15. бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили! 16. І будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї. 17. Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй. 18. До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить. 19. Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа, 20. бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес, 21. щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити, 22. щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його, 23. коли разом зберуться народи й держави служити Господеві. 24. Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив… 25. Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки. 26. Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук, 27. позникають вони, а Ти будеш стояти… І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони… 28. Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! 29. Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!