Сороковий день

Поховання Господа Ісуса Стація XIV Найсвятіша Мати знала, що з цими найдорожчими мощами, з тілом Свого Сина, яке тепер тримає на руках, мусить розлучитися. "Прийшов же і Шкодим, що бувало приходив перший до Ісуса уночі, несучи змішане мирро й алое фунтів зі ста" (їв. 19, 39), щоб набальзамувати тіло Ісусове. Святе Євангеліє каже, що: "Йосиф, узявши тіло, обвив Його чистою плащеницею і поклав його в своїм новім гробі, котрий висік у скелі і привалив великим каменем до дверей гробу, і відійшов" (Мт. 27, 59-60). Уяви собі, як ті святі учні Ісуса Христа і невісти приходять до Матері Божої, щоб взяти тіло свого Учителя. Глянь, як Найсвятіша Мати цілує востаннє мертве і холодне тіло Сина, як це мертве тіло, намащене пахощами, несуть до гробу. За тілом іде Мати Божа. Ніяка мати не йшла так за своїм Єдином Сином, як ця Мати. Слухай глухого звуку з гробу, де кладуть Господа Ісуса. Слухай звуку великого каміння, яким закривають гріб, слухай ці болючі зітхання і гіркі жалі, що . видобуваються з грудей Найсвятішої Матері; слухай плач учнів і побожних невіст. Заплач, як можеш, над болем Найсвятішої Діви Марії, серце котрої пробив сьомий меч. Дотепер мала Вона бодай мертвого Ісуса, тепер і цей скарб втратила. Св. Іван, непорочний і улюблений учень, котрому Ісус Христос на хресті віддав в опіку Непорочну Матір, бере під руку Найсвятішу Матір, котру покидають сили, і спроваджує з Голгофи. Яка зміна для Тебе, о страждуча Мати, - кличе св. Вернард, - маєш Івана, місто Ісуса, слугу, місто Пана, учня, місто Учителя, сина Заведея, місто Сина Божого, чоловіка, місто правдивого Бога. Найсвятіша Мати не скаржиться, не нарікає в цих болях, але погоджується з волею Господа Бога, щоб дати нам приклад, як через хрест іти до неба. Постановлення: З любові до розп'ятого Господа Ісуса, до страждучої Матері буду розважати з цієї книжки. Приклад: Нехай тебе, любий приятелю, не переслідують терпіння і ганьба хреста, якщо Господь Бог буде тебе в житті вести тернистою дорогою. Бачиш, що Ісус Христос і Найсвятіша Мати йшли цією дорогою. "Хто сіє в сльозах, жатиме в радості". Прийде час останнього суду і хрест Христовий засяє славою. "І тоді з'явиться знак Сина Людського на небі, і тоді заголосять всі роди землі, і побачать Сина Людського, як ітиме на хмарах небесних із великою силою і славою" (Мт. 24, ЗО). Тоді від'єднає Господь Ісус ворогів хреста від тих, котрі Його люблять. І підуть ті в огонь вічний, а ці - до неба, місця слави і щастя.