Тридцять четвертий день

Христос розп'ятий терпить на тілі Стація XII Уяви собі Господа Ісуса, розп'ятого між двома розбійниками. Лицем звернений Він до нас. Під хрестом стоїть Найсвятіша Мати, св. Іван Євангелист, св. Марія Магдалина та інші побожні невісти. Далі стоять неподалік хреста вояки, архієреї та інші різні люди. Найбільше Ісус терпить спрагу. Страшний вогонь палить Його зсередини. А це все через втрату крові. Відомо, що поранені на полі бою, коли з них багато стекло крові, передусім просять хоча трохи води. А з Ісуса Христа стільки витекло крові, і тепер безупинно тече з Його ран. Вже майже зовсім нема в Ньому крові. То ж що за біль мусив терпіти! Яка нечувана тяжка Його мука! А тепер застановися, чи були, та чи є такі твої терпіння. Ісус Христос висить на хресті... Цілий тягар Його тіла спочиває на трьох цв'яхах. Ані поворухнутися руками, ні ногами, бо рани від цв'яхів роздира¬ються. А як у такому страшному болю мусить порухатися. І так до важких болів стають нові, ще важчі. А ще додавав болю й терновий вінець на голові, бо на який бік лише порухав головою, кільці відновлювали рани. А кожна рана збільшує терпіння. О, Царю мучеників! Нехай Твої страшні терпіння зціляють мою нетерпеливість! Ісус Христос висів три години на хресті, від третьої до шостої з полудня. Орґанізм чоловіка, коли є здоровий, менше відчуває болі, бо має більше відштов¬хуючої сили. Однак організм Господа Ісуса був зовсім знищений. Ті терпіння Господа Ісуса знищили ніжність Його тіла. А з Його терпіння інше людське терпіння не може порівнятися. Не дивно, отже, що Ісус Христос каже устами пророка до нас: "Ви всі, що йдете дорогою, гляньте і придивіться, чи є такий біль, як біль Мій. Ці муки зносить Ісус Христос якнайспокійніше. Не скаржиться на них, ні на нікого не нарікає. А тим дає нам приклад, як поступати в терпіннях, що з Божого допусту на нас приходять. І ми повинні зносити їх терпеливо і просити Бога про допомогу. А якщо хочемо потіхи в тих терпіннях, то маємо її шукати лише в Ісуса Христа. Він є джерелом всякої потіхи. Якби ми часто пригадували собі страшні муки Христові, то зовсім інакше зносили б ті малі терпіння, як, наприклад, біль зубів, го¬лови. О як же інакше ми заховувалися би в довгій та важкій недузі, якби ми тоді дивилися на розп'ятого Христа. В кожній прикрості, в кожнім терпінні, в кожній слабкості ми повинні казати: Ісус Христос, хоча був невинний, набагато більше терпів від мене, то й я буду радо терпіти. Ісусе, дай мені ласку терпеливості. Постановлення: Буду просити терпеливості у недузі. Приклад: Перський цар Хозрой завоював чимало країн. Між ними здобув також і Єрусалим. Якось зайшов він до тої церкви, що на місці розп'яття Христового вибудувала св. Єлена. Серед інших дорогоцінностей забрав з цієї церкви також і дерево хреста Господнього. Дуже побожний Константинопольський цар Іраклій багато молився і постив для того, щоб міг відібрати від ворога святе дерево. Та й Господь Бог допоміг йому у цьому святому ділі. Він відібрав від Хозроя святе дерево. Тоді одягнувся урочисто по-царськи, і хотів віднести дерево до церкви. Але ні кроку не міг зробити. Лише тоді, як скинув зі себе царські одежі, і вбрався в жебрачий одяг, тоді без перепони заніс хрест Христовий до церкви.