Тридцять перший день

Ісус Христос упадає третій раз під хрестом Стація IX Душе християнська! Іди далі за Ісусом і приглядайся до Його тяжких мук. Поглянь, як Він гірко несе Свій хрест. Сили вже зовсім Його покинули. Вже далі не може іти, а не те щоб нести на собі такий тягар. І знов падає під хрестом. А це вже утретє. Кати підносять хрест, але Ісус не рухається. Вони гадають, що вже помер. Обступили Його фарисеї і настрашилися. Та чого? Чи, може, їм Його жаль? Ні! Вони для Нього не мають ані крихти жалю, їм лише жаль стало, що не будуть бачити, як Він буде конати на хресті. Тому вони й настрашилися. Та ні, Ісус не вмер, Він ще живий. Він мусить випити ту гірку чашу, яку Йому подав Його Отець Небесний, і яку Він добровільно прийняв за наше спасіння. Звичайно, Його жертва мусить бути повною. Він помре на хресті на радість закам'янілим фарисеям. Він мусить умерти на хресті, щоб сповнилося пророче слово, та щоб ми жили вічно на небі. Кати дають хрест знов Симеонові Киринейському. Ісуса же ведуть на місце страти. "І привели Його на місце Голгофу, що в перекладі означає "Череповище" (Мр. 15, 22). По дорозі на Голгофу Ісус падав тричі. А чи знаєш, чому Ісус Христос стільки разів падав? Св. отці кажуть, що Ісус Христос хотів тим надолужити Своєму Отцю за наші свідомі уиадки в гріхи, бо ж люди помножують ті гріхи! Не один, що висповідався зі своїх тяжких гріхів, заледве пообіцяв виправитись, а вже знову їх допускається. Знову повертає до колишніх гріхів. А це дуже ображає Господа Бога. Св. Петро з великою зневагою згадує про таких людей. "Бо коли утікши від нечистоти світу пізнанням нашого Господа і Спаса Ісуса Христа, знов заплутані нею бувають переможені, то останнє стало для них гірше від першого. Бо краще їм було не пізнати дороги справедливості, ніж пізнати і відвернутися назад від Святої Заповіді, котру їм передано. Бо з ними діється за правдивою приказкою: "Пес повернув до своєї блювотини" та "свиня, умившись, іде в калюжу болота" (2. Петр. 2, 20-22). І справді, це дуже огидно, коли людина після сповіді повертає назад до тих же гріхів. Та й страшно, бо через те серце такої людини байдужіє і може навіть закам'яніти. Господи Ісусе, як же я соромлюся цих несподіваних моїх упадків, як за них жалію, бо знаю, що вони були причиною Твоїх упадків під хрестом. Цей третій і останній упадок Ісуса під хрестом нагадує нам, що і нас колись смертельна слабкість звалить на ложе болів. Коли сили будуть нас покидати і смуток обійме нашу душу, пригадаймо собі тоді Хресну дорогу нашого Спасителя. Пригадаймо собі останній Його упадок під хрестом, проситимемо в Нього допомоги, а Господь Ісус зміцнить нас і потішить. Через Твоє помилування, спаси нас, Господи! Постановлення. За кожний поповнений тяжкий гріх накладу собі тяжку, добровільну покуту. Приклад: Колись чимало багатих панів будували в деяких місцях Хресні дороги. Вони з любові до страдаючого Христа хотіли мати завжди перед очима Його страсті. Тисячі й ти¬сячі вірних відвідували і відвідують ті святі місця. Церква свята наділила Хресні дороги великими відпустами. Був один побожний чоловік, що мав дуже велику набожність до Христових страстей. Одного разу він також відбував Хресну дорогу. При кожній стації затримувався і роздумував над Христовою мукою. Так був переняйтий співчуттям до страдаючого Христа, що годі було йому опустити одну подію, а йти до іншої. Нарешті прийшов на те місце Хресної дороги, де представлена Голгота. Звідси вже не міг далі рушити. Не міг відірватися від розп'ятого Спасителя. Увесь палав любов'ю до Нього. Довго-довго вдивлявся у Хри¬ста розп'ятого на Голгофі. Ревно плакав над Спасителем, що з любові до людей був розп'ятий на хресті. Відтак вже й плакати не міг. Схилив свої коліна до землі під хрестом, і впав на землю. Довший час так лежав, наче непритомний. Вкінці зітхнув важко і уголос заридав: "Ісусе, Боже мій, Ти для мене так тяжко терпиш. Ісусе, Ти з любові до мене помер на хресті." Вже більше не чути було ані плачу, ані голосу.., він вже навіть не рухався. З великого співчуття, над муками Христовими не міг витримати. Від того він й помер па тому місці, на Голгофі, під розп'ятим Христом. Христос умер для нього на хресті, а він з любові до Христа умер під хрестом. І, певно, Христос прийняв його праведну душу до свого царства. "Сильна, як смерть любов" (Пісн. Піс. 8, 6).