Вісімнадцятий день

Ісуса Христа порівняно з Варавою Цісарський староста мав велику пошану до особи Господа Ісуса Христа. Чимало чув про Його науку і про чуда, поди¬вляв супокій і могутність серед багатьох скарг, які на Нього наводило юдейство, знав підлість тих, що звинувачували, "знаючи, що зі заздрощів видали Його архієреї" (Мр. 15, 10), припускав, що Ісус Христос є справді їх обіцяним правдивим Месією. Був переконаний, що народ, котрий так багато отримав ласк і добродійств від Ісуса Христа, зажадає Його звільнення, якщо дасть йому для цього відповідну нагороду. О як же помиляється чоловік, котрий звертає увагу на розум і на слушність там, де володіє пристрасть. Святе Євангеліє каже: "На свято випускав їм, звичайно, одного в'язня, за котрого просили. А був, що називався Варава, з бунтівниками ув'язнений, котрий в часі бунту скоїв убивство. І вступив народ та почав просити, щоби, як завжди, учинив їм. А Пилат їм відповів, кажучи: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? Бо знав, що зі заздрощів видали Його первосвященики. Та первосвященики підбурили натовп, щоби радше пустив їм Вараву (Мр. 15, 6-11). І закликав разом увесь натовп, кажучи: Візьми цього, а випусти нам Вараву" (Лк. 23, 18). Що ж це за зневага для Ісуса Христа, що Його порівняно з Варавою! Ісус, сонце справедливості, цар, світлість небесного Єрусалиму, хвала і щастя Ангелів і Святих, а Варава - зви¬чайний злочинець, убивця. Якого ж злочину допускається цей суддя, що порівнює Господа Ісуса з Варавою? Ах, Господи Ісусе! Як я відчуваю з Тобою біль, який спричинює Тобі така зневага! Та ще більша для Господа Ісуса зневага і більший біль для Його Найсвятішого Серця, що народ, підбурений юдейською старшиною, жадає свободи для убивці, а смерті для свого Спасителя. Ти, Господи Ісусе, полюбив цей народ усім Своїм Серцем, Ти засвідчив йому так багато ласк, Ти бажав його пригорнути, як квочка, що збирає писклята під свої крила, а той народ забуває про те. За Твої добродійства зрікається Тебе, жадає Твоєї смерті. Цей негідний вчинок обурює мене, і до глибини вражає моє серце. А однак мушу з соромом визнати, що мої вчинки щодо Тебе дуже часто були такими ж. Бо скільки ж разів грішна пристрасть перемогла в мені Твою любов. Скільки ж разів я так само чинив, як ті юдеї. Коли я мав вибір між Тобою, Ісусе, і гріхом, я так часто і дуже часто волів гріха, як Тебе. Ой, як же мені тепер жаль цього. Як же я тепер соромлюсь тим своїм огидним поступком. Прости мені, Ісусе, і дай ласку, щоби я вже так не робив. Постановлення: Буду собі пригадувати з соромом мої упадки. Приклад: Св. Бернардин зі Сіени (1444р.) був великим почитателем страстей Христових. Своїми страсними проповідями він навернув дуже багато грішників. Він поєднав багато італійських міст, що жили в незгоді. В часі морової зарази ходив по містах та селах і навідував хворих. При тому казав їм, щоби на дверях виписували знак І х С - "у цьому переможеш". На яких домах був написаний цей знак, то ангел смерті не наближався до них.