П'ятнадцятий день

Ісус Христос оскаржений перед Пилатом Хто б подумав, що архієреї і юдейська старшина, поставлені на сторожі різних обітниць, видадуть у руки поган Того, котрий був обіцяним Спасителем світу, якого пророкували пророки, а очікували патріархи? А однако ж ображена їх гордість і ненависть покликала їх до того! Другого дня зранку привели вони Ісуса на ратуш і оскаржують перед римським старостою Пилатом. А коли цей спитав їх: "Що за скаргу приносите на цього чоловіка? Відповіли й сказали йому: Якби Він не був злочинцем, то не віддали б ми Його тобі" (їв. 18, 29-30). Як цей Ісус Христос мав би бути злочинцем, що годував голодних, очищав прокажених, уздоровлював хворих, проповідував Євангеліє? О нечувана людська злобо! Навіть сам диявол на таке не відважився б. Пилат зрозумів відразу, що має до діла із юдеями, серця яких закипіли жорстокою ненавистю до невинного чоловіка. Та юдеї також усвідомили, що Пилат зрозумів їх злобу. Тому почали цілу справу брати з іншого боку. Отже, так казали: "Цього знайшли ми, що ворохобить наш народ і забороняє цісареві платити данину і говорить, що він Христос - цар" (Лк. 23, 2). Яка страшна брехня! Ті фарисеї хотіли спіймати Ісуса на слові, тому запитали Його: "Чи годиться давати данину цісареві?" (Мт. 22, 17), а Ісус відповів їм: "Віддайте цісарське цісареві, а що Боже - Богові" (Мт. 22, 21). А ті злобні люди так огидно перекрутили слова Христові. Як страшно Ти мусив терпіти, мій найсолодший Спасителю, коли Ти бачив таку злість, підлість і брехню! "Пилат же спитав Його (Ісуса), кажучи: То Ти є цар юдейський? А Він у відповідь сказав: Ти сказав. А Пилат сказав до архієреїв і натовпу: ніякої вини не знаходжу в цім чоловікові" (Лк. 23, 3-4). Розваж це добре, християнська душе. Пилат-поганин ушановує в Христі царську гідність, а фарисеї, найвищі священики, не хочуть. Поганин подав честь Христові, а Ізраїль ні. Як мусило боліти Ісуса Христа такі підлі вчинки тих, кого Він прийшов спасти від вічної загибелі. Коли таке спіткало найневиннішого Ісуса, то не дивуйся, що часом постигне таке й тебе, грішника. Подумай собі про те, що Ісус Христос сказав своїм учням: "Не є слуга більший від свого пана" (їв. 13, 16). Постановлення: Коли мене коли оскаржуть фальшиво, то пожертвую те Господу Богу і буду просити Його захист. Приклад: Св. Магдалина з Паціс (1606р.), кармелітка, відзначалася з дитинства ангельською чистотою серця і любов'ю до розп'ятого Ісуса Христа. З любові для Його мук зносила терпеливо не лише всі хрести і прикрощі, які Господь Бог на неї зсилав, але ще й сама додавала собі терпіння через дуже гострі справи покаяння. Говорила, що не розуміє життя без терпіння для Ісуса Христа. її засада була: "або терпіти, або вмерти". Коли застановлялася над мукою Господа Ісуса, вибігала деколи з хрестом на монастирський коридор, і кликала: "Господи Ісусе, Ти посунув свою любов аж до крайнощів, бо Ти за грішників помер на хресті".