Десятий день

Господь наш Ісус Христос у Анни Розваж, як озброєна товпа наближається вже до брам міста. Ісус між ними зв'язаний, збитий, скатований, ледве може крок зробити. Через п'ять днів, в неділю квітну, Ісус Христос також в'їжджав до цього міста. Але яка велика різниця між одним та другим походом! Тоді ті люди по дорозі стелили Йому одежі й галузки як цареві, як переможцю, а нині ті самі люди провадять того ж Ісуса як злодія. Тоді з великою радістю кликали: "Осанна Сину Давидовому; благословенний, що йде в Ім'я Господнє", а нині серед зневаг, прокльонів, диких криків ведуть Його на суд Архієрея. Чи тут не вражає тебе та зміна людських судів, що нині підносять тебе по-під небеса, а завтра готові тебе засудити на смерть? Ніколи не покладай надії на людей. "І привели Його насамперед до Анни" (їв. 18, 13). Дивися на цього архієрея, який він поважний. Він найвищий архієрей в святині Єрусалимській. Голова сива, борода довга, також сива, а вбраний в довгу білу одежу на знак своєї ніби-то святості. Голову прикрашає мітра. Вся його постава вказує на його високу гідність. А тимчасом це "гріб побілений", що зверху ясніє, а всередині повний гнилі й костей. Ой, не суди нікого зі зверхнього його вигляду. Архієрей питає Ісуса про Його науку та Його учнів. І для чого він це робить? Може, хотів чого-небудь від Нього навчитися? О ні! Він хотів лише висміяти Христа. Він неначе хотів сказати: "Ага, Ти хотів усіх спасти, а тепер сам згинеш, бо Ти в моїх руках". Ох, який же незрозумілий біль стиснув Пресвяте Серце Ісусове, коли побачив перед собою того облудного чоловіка. А одначе Ісус ушановує в ньому достоїнство священика. Тому й відповідає йому на запити: "Чому ж питаєш мене? Спитай тих, що чули, що Я їм говорив. Це вони знають, що Я говорив. Коли Ісус це сказав, один зі стоячих слуг ударив Його в лице, кажучи: то так ти відповідаєш архієреєві?" (їв. 18, 21-22). О проклята рука, що осмілилася зневажити лице Господа Бога, перед котрим упадають небесні сили! Ісуса Христа ніхто не бере в оборону. Він мусить випити чашу своєї муки аж до дна. Постановлення: За прикладом Господа Ісуса Христа буду терпеливо зносити всі зневаги. Приклад: Одна панночка високого роду, що була вихована у великих вигодах, просила ігуменю одного монастиря про прийняття. Настоятелька почала їй пред¬ставляти труднощі монашого життя: "У нас дуже бідна їжа, не будеш нею задоволена". "У нас постіль тверда, спальня в зимі не огрівається", - говорила далі настоятелька. - "А хрест там є? Якщо є, сказала далі панночка, то не маю труднощів". І так на всі труднощі, які їй було представлено, мала на поготові хрест. Як вступила до монастиря, то всі труднощі осолоджувала собі любов'ю до хреста. І так з ним закінчила життя в монастирі, і з великими заслугами перенеслася до вічності.